Спецпроект

АНОНС: Стартує просвітницька програма "Голодомор 1932–1933 років: Пам’ять в ім’я майбуття"

30 березня 2017 року під час прес-конференції в Українському національному інформаційному агентстві "Укрінформ" відбудеться презентація міжнародної гуманітарно-просвітницької програми "Голодомор 1932–1933 років: Пам’ять в ім’я майбуття".

У межах програми започатковується суспільно вагомий проект "Місця масових поховань, пам’ятники і пам’ятні знаки жертвам Голодомору 1932–1933 років".

Організатори закликають громадськість доглянути місця масових поховань, пам’ятники, пам’ятні знаки жертвам трагедії та допомогти у створенні найповнішого електронного реєстру.

Програму загалом і проект ініціює та реалізовуватиме Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC in Ukraine) у тісній співпраці з Українським інститутом національної пам’яті, Інститутом історії України НАН України, Українським науково-освітнім консорціумом вивчення Голодомру (HREC) Канадського інституту українських студій Альбертського університету, за підтримки Всеукраїнської Ради Церков і Релігійних організацій.

Учасники прес-конференції:

  • Людмила Гриневич, директорка Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), провідний науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук України, доктор історичних наук.
  • Євстратій (Зоря), представник Всеукраїнської Ради Церков і Релігійних Організацій, архієпископ Чернігівський і Ніжинський Української Православної Церкви Київського патріархату.
  • Йосиф Зісельс, голова Асоціації єврейських організацій і громад (Ваад) України.
  • Володимир Тиліщак, заступник голови Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук.
  • Леся Онишко, Віталій Огієнко, координатори проекту HREC in Ukraine "Місця масових поховань, пам’ятники і пам’ятні знаки жертвам Голодомору 1932–1933 років", кандидати історичних наук.

30 березня, четвер,14.00.

Місце: Укрінформ (м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16), Зала 2.

Телефон для довідок: + 38 044-389-77-77, + 38 050-330-75-55.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.