Пошкоджений пам'ятник Голокосту в Тернополі відновлено. ФОТО

У неділю 26 березня активісти відчистили пам’яник жертвам Голокосту на околиці Тернополя, пошкоджений два дні до того.

Невідомі вандали намалювали на пам’ятнику загиблим євреям свастику й рунічну абревіатуру "СС".

Відновили зовнішній вигляд монумента представники Тернопільської міської організації Спілки Української молоді в Україні, передає "ГалІнфо".

Фото: ГалІнфо

 "Дуже сумно і прикро, що знаходячись в місці, де проживає чимала частина мешканців Тернополя, коли щодня по кілька разів люди пішки та на авто минають понівечений памятник — ніхто нічого не зробив. Мова не йде про політиків, депутатів по округу та іншу політичну та громадську "еліту" міста. Але мешканці району показали себе з не найкращого боку", — зазначила голова ТМО "СУМ в Україні" Леся Голик у коментарі для "ГалІнфо".

 Фото: ГалІнфо

"Троє дорослих людей, один юнак, 30 хвилин часу та кілька шматків кухонної дряпки для посуду. Ось і все, що було потрібно для малої справи, з великим значенням", — додала Леся Голик.

Фото: ГалІнфо

Нагадаємо, в п'ятницю, 24 березня, на пам'ятник євреям, загиблим під час Голокосту, в с. Петриків коло Тернополя здійснили напад вандали.

З початком цього року Україну захлеснула хвиля атак на пам'ятники. Зокрема, постраждали пам'ятники страченим нацистами польським професорам у Львові, меморіали в Гуті Пеняцькій та Підкамені, пам'ятник поетесі Олені Телізі в Бабиному Яру, а також пам'ятник Щорсу в Києві. 

Пам’ятник поетці Олені Телізі активісти відчистили від фарби вже за кілька годин після інциденту 18 березня.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.