Пошкоджений пам'ятник Голокосту в Тернополі відновлено. ФОТО

У неділю 26 березня активісти відчистили пам’яник жертвам Голокосту на околиці Тернополя, пошкоджений два дні до того.

Невідомі вандали намалювали на пам’ятнику загиблим євреям свастику й рунічну абревіатуру "СС".

Відновили зовнішній вигляд монумента представники Тернопільської міської організації Спілки Української молоді в Україні, передає "ГалІнфо".

Фото: ГалІнфо

 "Дуже сумно і прикро, що знаходячись в місці, де проживає чимала частина мешканців Тернополя, коли щодня по кілька разів люди пішки та на авто минають понівечений памятник — ніхто нічого не зробив. Мова не йде про політиків, депутатів по округу та іншу політичну та громадську "еліту" міста. Але мешканці району показали себе з не найкращого боку", — зазначила голова ТМО "СУМ в Україні" Леся Голик у коментарі для "ГалІнфо".

 Фото: ГалІнфо

"Троє дорослих людей, один юнак, 30 хвилин часу та кілька шматків кухонної дряпки для посуду. Ось і все, що було потрібно для малої справи, з великим значенням", — додала Леся Голик.

Фото: ГалІнфо

Нагадаємо, в п'ятницю, 24 березня, на пам'ятник євреям, загиблим під час Голокосту, в с. Петриків коло Тернополя здійснили напад вандали.

З початком цього року Україну захлеснула хвиля атак на пам'ятники. Зокрема, постраждали пам'ятники страченим нацистами польським професорам у Львові, меморіали в Гуті Пеняцькій та Підкамені, пам'ятник поетесі Олені Телізі в Бабиному Яру, а також пам'ятник Щорсу в Києві. 

Пам’ятник поетці Олені Телізі активісти відчистили від фарби вже за кілька годин після інциденту 18 березня.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.