Спецпроект

У Кракові розпочався IV Польсько-український форум істориків

Сьогодні історики обговорять польське та українське питання в програмах та ідеологіях українського і польського підпілля, відповідно.

Зустріч організовують Інститути національної пам’яті обох держав, інформує "Польське радіо".

Форум триватиме до четверга. "Цього разу зустрічі буде присвячена українському питанню у програмі та ідеології польського підпілля та польському питанню у програмі та ідеології українського підпілля", — мовиться у повідомленні ІНП Польщі.

Під час попередніх зустрічей, як нагадали в установі, члени Форуму дискутували "про волинський злочин та питання, пов’язані з діяльністю польського та українського підпілля на теренах сучасної Західної України у часи Другої світової війни".

Президія Форуму. Фото: Володимир В'ятрович

"Історики здійснили також огляд польського дослідження на тему польсько-українських відносини у 1939—1947 роках, а також обговорили перелік проблем спільної історії XX століття", — зазначили в ІНП.

Найбільша різниця в позиціях сторін проявляється під час дискусій на тему польсько-українського конфлікту, що відбулися минулоріч у Києві.

Польська делегація. Фото: Володимир В'ятрович

"Польська сторона вважає, що це був геноцид, українська сторона має дещо інший підхід, але ми обговорюємо ці теми, залишаємося дуже відкритими один до одного і я дуже задоволений атмосферою наших дискусій", — сказав віце-голова Інституту національної пам’яті Польщі Матеуш Шпитма.

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович наголошує, що наукова співпраця істориків є найкращим способом порозуміння та пом’якшення конфліктів, що сталися в історії обох народів.

Делегація українських істориків. Фото: Володимир В'ятрович

"Розмови на тему історії повинні відбуватися між істориками. Нам вдалося провести цікаву та іноді гарячу дискусію про конкретні питання. Гадаю, що публікація, яка стане результатом цієї зустрічі, дозволить деполітизувати проблему Волині", — підсумував В’ятрович.

Нагадаємо, що до складу утвореного у 2015 році Форуму входять по шість істориків та експертів з Польщі та України в ділянці польсько-українських відносин.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.