Спецпроект

У Кракові розпочався IV Польсько-український форум істориків

Сьогодні історики обговорять польське та українське питання в програмах та ідеологіях українського і польського підпілля, відповідно.

Зустріч організовують Інститути національної пам’яті обох держав, інформує "Польське радіо".

Форум триватиме до четверга. "Цього разу зустрічі буде присвячена українському питанню у програмі та ідеології польського підпілля та польському питанню у програмі та ідеології українського підпілля", — мовиться у повідомленні ІНП Польщі.

Під час попередніх зустрічей, як нагадали в установі, члени Форуму дискутували "про волинський злочин та питання, пов’язані з діяльністю польського та українського підпілля на теренах сучасної Західної України у часи Другої світової війни".

Президія Форуму. Фото: Володимир В'ятрович

"Історики здійснили також огляд польського дослідження на тему польсько-українських відносини у 1939—1947 роках, а також обговорили перелік проблем спільної історії XX століття", — зазначили в ІНП.

Найбільша різниця в позиціях сторін проявляється під час дискусій на тему польсько-українського конфлікту, що відбулися минулоріч у Києві.

Польська делегація. Фото: Володимир В'ятрович

"Польська сторона вважає, що це був геноцид, українська сторона має дещо інший підхід, але ми обговорюємо ці теми, залишаємося дуже відкритими один до одного і я дуже задоволений атмосферою наших дискусій", — сказав віце-голова Інституту національної пам’яті Польщі Матеуш Шпитма.

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович наголошує, що наукова співпраця істориків є найкращим способом порозуміння та пом’якшення конфліктів, що сталися в історії обох народів.

Делегація українських істориків. Фото: Володимир В'ятрович

"Розмови на тему історії повинні відбуватися між істориками. Нам вдалося провести цікаву та іноді гарячу дискусію про конкретні питання. Гадаю, що публікація, яка стане результатом цієї зустрічі, дозволить деполітизувати проблему Волині", — підсумував В’ятрович.

Нагадаємо, що до складу утвореного у 2015 році Форуму входять по шість істориків та експертів з Польщі та України в ділянці польсько-українських відносин.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.