Спецпроект

Вандали обмалювали пам'ятник жертвам Голокосту на Тернопільщині. ФОТО

24 березня в селі Петриків під Тернополем вандали обмалювали нацистськими символами пам'ятник жертвам Голокосту.

Про це повідомляє ZAXID.net з посиланням на місцевих ЗМІ та жителів. 

Речник головного управління Нацполіції у Тернопільській області Сергій Крета підтвердив інформацію про пошкодження меморіалу.

На білому пам'ятнику намалювали свастику й абревіатуру "СС" стилізовану під руни. Фото: Тарас Циклиняк 

"Повідомлення про цей випадок до нас надійшло нещодавно. Зараз на місці ще працює слідчо-оперативна група. Невідомі особи червоною фарбою намалювали на пам'ятнику німецьку свастику. Сам знак білий, тому ці малюнки дуже помітні. Навпроти пам'ятника є приватні будинки, можливо, є відеокамери, тому будемо встановлювати, чия це робота", – розповів Сергій Крета.

За його словами, цей пам'ятник пошкодили не вперше – кілька років назад був схожий випадок, коли цей меморіал також розмалювали фарбою.

МЗС України назвало дії невідомих "спланованою провокацією, яка має на меті розхитати міжнаціональний мир і злагоду в Україні", передає "Радіо "Свобода".

"Упевнені, що правоохоронні органи України вживуть всіх необхідних заходів для того, щоб замовники і виконавці цього ганебного злочину були оперативно знайдені та притягнені до відповідальності", – наголосили в міністерстві.

Очільник Міністерства закордонних справ Павло Клімкін написав у своєму "Твіттері", що "рішуче засуджує акт вандалізму проти меморіалу Голокосту в Тернополі.  Провокації не вплинуть на дружбу між українським та єврейським народами".

Зі свого боку, посольство України в Ізраїлі висловило занепокоєння "сплеском провокацій антисемітського характеру" в Україні.

"Закликаємо правоохоронні органи провести ретельні розслідування останніх інцидентів, зокрема щодо осквернення пам’ятника жертвам Голокосту у Тернопільській області та руйнування меморіальної стіни, присвяченої жертвам Голокосту, в місті Саврань Одеської області, з метою якнайшвидшого притягнення винних до відповідальності в установленому законодавством порядку", – заявили в посольстві.

Нагадуємо, що з початком цього року Україну захлеснула хвиля атак на пам'ятники. Зокрема, тільки за останні два тижні постраждали пам'ятники страченим нацистами польським професорам у Львові, меморіали в Гуті Пеняцькій та Підкамені, пам'ятник поетесі Олені Телізі в Бабиному Яру, а також пам'ятник Щорсу в Києві.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.