Конкурс із популяризації історії Української революції для студентів від LIKБЕZу

Радіо Свобода та громадський просвітницький проект "LikБез. Історичний фронт" оголошують конкурс студентського популярного викладу про історію України – "Українська революція: свіжий погляд".

Акцент організатори роблять на популяризацію науки з метою пошуку молодих талановитих авторів для подальшої співпраці.

Умови конкурсу:

Допускаються студенти різних спеціалізацій, які вже мають досвід публікацій (історичного або іншого характеру) у газетах, Інтернет-ресурсах, участі у медіа-проектах.

Наявність наукових публікацій вітається, але не є обов’язковою. Головне: популярно, але достовірно.

Тематика конкурсу:

– доленосні моменти Української революції – чи могло бути інакше?

– через що і як сварилися українські лідери сто років тому?

– чому балтійські держави та Фінляндія сто років тому відстояли свою незалежність, а Україна – ні?

– як співвідносяться українські національно-визвольні змагання та російська громадянська війна?

– про що і як писала преса доби Української революції?

А також на інші актуальні теми пов’язані із Українською революцією 1917-1921 років.  

Роботи подаються до 1 червня 2017 р., результати оголошуються до 15 вересня 2017; твори-переможці публікуються на сайтах LikБез та Радіо Свобода.

Критерії конкурсу

Кожен учасник вже повинен мати публікації у якихось медіа або досвід участі у медіа-проектах до 22 березня 2017 р., про що окремо має зазначатися у поданій роботі.

На конкурс приймаються популярні тексти, написані легкою мовою, розраховані на широку аудиторію, але які не викличуть заперечень в експертного журі щодо використаних наукових фактів. Бажано цікаво і доступно окреслити певну історичну тему.

Не приймаються роботи, що мають акцентований ідеологічно-пропагандистський характер або спрямовані на міфологізацію чи перекручення історії. Також не приймаються роботи виключно краєзнавчого або біографічного характеру, бо бажано ширше бачення теми. Не приймаються роботи, які мають вторинний характер (взяті з рефератів або цілком переписані з книжок інших авторів).

Метою конкурсу є пошук творчих самостійних молодих авторів у жанрі якісної науково-популярної історичної літератури та історичної публіцистики, які мають амбіції реалізуватися у цьому жанрі. Можлива подальша співпраця з ініціаторами конкурсу.

Використання наукових робіт авторами є необхідним (з посиланням на них у кінці тексту) і є вагомим для журі, але організатори шукають підхід, який би давав відомим фактам цікаву інтерпретацію, опис, інтригу, важливі для широкого сприйняття.

Вимоги до оформлення робіт

Сама робота: стаття на умовному науково-популярному ресурсі на певну історичну тему з виразною назвою, обсягом не більше 10 тисяч знаків з пробілами. Бажані ілюстрації, розміщені у тексті, з підписами.

У кінці подається список використаної літератури, який не має бути формально великим, якщо це не постійна тема авторських досліджень (це тоді треба вказати). Може бути достатньо і 2-3 позицій як джерел фактичної інформації.

Уся робота подається в 1 файлі Word, який надсилається на адресу журі (kigal.nestor@gmail.com з темою: "на конкурс")

Журі складатиметься з журналістів – представників Радіо Свобода та експертів-істориків проекту LikБез. До останнього входять учені з Інституту історії України НАН України, історичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка, інших наукових та освітніх установ різних міст України.

Визначення переможців

Дипломами нагородять учасника, який посів перше місце, та трьох авторів найкращих робіт. Окрім відповідних грамот/дипломів/відзнак/подарунків переможець отримає додаткову стипендію на навчальний рік, а три інші – на семестр.

Переможні/кращі роботи будуть опубліковані організаторами конкурсу. Можлива подальша творча співпраця з найкращими авторами.

Докладніше про вимоги до робіт та інші умови конкурсу – на сайті проекту "LIKБЕZ".

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.