Юних українців запрошують досліджувати родинну історію Другої світової

Молодь з України віком 18-20 років запрошують подавати заявки на участь у міжнародному молодіжному проекті "Історія починається в родині...".

Проект складається з трьох однотижневих зустрічей в Україні, Польщі та Німеччині.

В межах проекту молоді люди з Польщі, Німеччини та України досліджуватимуть тему родини та історії. Увагу учасників буде зосереджено на пам’яті про Другу світову війну з особливим акцентом на нацистських злочинах. Теми родини та історії розглядатимуть з двох перспектив: родини у історії та історії в родині.

Під час зустрічей в Україні, Польщі та Німеччині учасники відвідають колишні концтабори Берген-Бельзен і Аушвіц-Біркенау, а також місця пам’яті у Львові. На підставі різних джерел учасники дізнаються про долю сімей, що постраждали від німецької та радянської окупаційної політики, а також політики знищення в Європі.

В Україні під час семінару на тему усної історії учасники опанують техніки проведення інтерв’ю, щоб під час другої частини семінару в Польщі поділитися з групою інформацією та досвідом, отриманим під час дослідження вибраних родинних історій. На третій зустрічі у Німеччині учасники обговорять власні відкриття, які з’явились від участі у проекту у формі діалогу.

Через розкриття різних родинних історій організатори продемонструють, як окремі покоління в Польщі, Німеччині та Україні пам’ятають про минуле, які схожі й відмінні риси з’являються всередині кожної країни та між країнами.

Результати проекту будуть публічно представлені у вигляді онлайнової виставки зібраних учасниками родинних історій на сторінці проекту www.dialogue-of-generations.org.

До участі в проекті запрошуються молоді громадяни України віком 18-20 років, які:

  • цікавляться історією Другої світової війни, а також темою суспільної та культурної пам’яті про ці події;
  • хочуть проводити дослідження на тему долі власної родини під час Другої світової війни та у післявоєнні роки і готові поділитися пам’яттю про ці події в родині, а також готові поділитись отриманим досвідом в групі;
  • хочуть взяти участь у спільному польсько-німецько-українському проекті, результати якого будуть задокументовані та стануть доступні широкій громадськості.

Дати та місця проведення семінарів:

  • 3-9 липня 2017 р. - Львів, Україна
  • 5-11 листопада 2017 р. - Освенцим, Польща
  • 18-24 березня 2018 р. - Олдау, Німеччина

Робочі мови: англійська, польська, німецька, українська.

Умови участі:

  • обов’язкова участь у всіх трьох частинах проекту;
  • добре володіння англійською мовою (частина програми відбуватиметься національними мовами або з перекладом, частина – англійською мовою).
  • наявність закордонного паспорту громадянина України для виїзду за кордон;
  • індивідуальна страховка під час перебування за кордоном.

Щоби взяти участь у проекті просимо подати онлайнову заявку до 15 травня 2017 р. Про результати відбору організатори повідомлять до 31 травня 2017 р.

Докладніше про проект читайте тут

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.