СБУ підписала з істориками Меморандум про співпрацю в дослідженнях. ВІДЕО

Голова Служби безпеки України Василь Грицак підписав з науковцями Меморандум про співпрацю у дослідженні та відзначенні історичних подій державотворення України.

Головна мета документа ‒ об’єднати зусилля з метою неупередженого висвітлення подій, пов’язаних із боротьбою за державну незалежність України в різні періоди історії, передає офіційний сайт Служби.

Фото: Служба безпеки України

Крім того, учасники угоди прагнуть поглибити вивчення ролі і значення національних спецслужб у становленні незалежності, державного суверенітету і територіальної цілісності нашої країни, захисту її національних інтересів, утвердженні України у світовому просторі тощо.

"Започаткування циклу досліджень з історії українських безпекових традицій сьогодні як ніколи логічне і вписується у загальну систему оновлення Служби безпеки України. Її реформування та перетворення у потужний інструмент гарантування національної державності", ‒ наголосив Василь Грицак.

Він додав, що розкриття невідомих аспектів діяльності українських спецслужб сьогодні є дієвою контрпропагандою інформаційним атакам Кремля, спрямованим на заперечення статусу України, як країни з давнім історичним корінням.

"Зберігаючи і примножуючи кращі історичні безпекові традиції, ми завжди матимемо гідну національну спецслужбу – Службу безпеки України – здатну давати адекватну відповідь загрозам і викликам, що постають перед Українською державою", ‒ переконаний очільник СБУ.

Також документ підписали голова Громадської ради з питань оновлення Служби безпеки України Ярослав Антоняк, директор історико-етнографічного музею "Козацькі землі України" Володимир Недяк, голова Національної спілки письменників Михайло Сидоржевський, член Української Гельсінської Групи, правозахисник Василь Овсієнко, директор Інституту історії України Валерій Смолій, директор Інституту літератури Микола Жулинський, директор Інституту держави і права Юрій Шемшученко, директор Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України Наталя Маковська та директор Центрального державного кінофотофоноархіва України Владислав Берковський.

Фото: Служба безпеки України

Меморандум відкритий для приєднання до нього всіх науковців, експертів, викладачів та студентів, представників громадськості, діячів культури та мистецтва України, які поділяють необхідність популяризації історії національних спецслужб на різних етапах боротьби за становлення та зміцнення Української державності.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.