АНОНС: Бійці "Історичного фронту" проведуть прес-конференцію в Києві

У середу відбудеться прес-конференція "Від контрпропаганди до історичної просвіти. Три роки громадського проекту "LikБез. Історичний фронт".

У 2014 році проект "LIKБЕЗ. Історичний фронт" починався як інформаційний спротив українських істориків російській пропаганді на історичну тематику. 

У доробку проекту – сайт, 10 томів популярної історії України з серії "Історія без цензури", перша за 80 років "Історія українського війська", публічні лекції по всій країні, просвіта серед військових, конкурси для молоді, відеопродукція, рекорди з видання української історичної науково-популярної літератури з історії України.

Під час прес-конференції учасники поговорять про здобутки та перспективи Проекту.

Учасники заходу:
- Кирило Галушко, координатор проекту;
- Володимир В'ятрович, голова Українського інституту національної пам'яті;
- Вахтанг Кіпіані, головний редактор сайта "Історична Правда";
- Василь Павлов, головний редактор "Історії українського війська";
- інші учасники проекту Likбез. Історичний Фронт.

Середа, 22 березня, 11.00

Місце: інформаційна агенція "Укрінформ" (Київ, вул. Б. Хмельницького, № 8/16).

Вхід вільний.

 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.