АНОНС: Виставка "100 років першого українського парламенту" у Верховній Раді

15 березня у Верховній Раді відкриється виставка "100 років першого українського парламенту", присвячена сторіччю Української Центральної Ради.

Про це повідомляє сайт Українського інституту національної пам’яті. Виставка базується на матеріалах із приватної колекції краєзнавця Віктора Киркевича та експонується за сприяння УІНП Апарату Верховної Ради України, Національного музею історії України і Національного військово-історичного музею.

В експозиції представлені унікальні артефакти періоду Української Центральної Ради — першого українського парламенту. Зокрема, усі охочі зможуть побачити перший документ Центральної Ради — відозву "До Українського народу!", датовану 22 березня 1917 року.

 Фото: Ярослав Файзулін

Важливим сегментом виставки є чотири Універсали Центральної Ради, що ілюструють еволюцію тогочасної політичної еліти від ідей політичної автономії та федерації до усвідомлення власної державної незалежності.

Серед експонатів: документи та фотокартки, присвячені бою під Крутами, газетні видання, поштівки, відозви та звернення органів влади Української Народної Республіки.

  Фото: Ярослав Файзулін

У виставці представлені десятки унікальних фотокарток. Зокрема, фото будинку Педагогічного музею (вул. Володимирська, 57), де працювала Українська Центральна Рада; дому Грушевських (вул. Паньківська, 9), спаленого військами Михайла Муравйова під час обстрілів Києва на початку лютого 1918-го. 

  Фото: Ярослав Файзулін

Відвідувачі зможуть побачити знімки членів Української Центральної Ради (Михайла Грушевського, Володимира Винниченка, Миколи Міхновського, художника-графіка Георгія Нарбута); мітингів і маніфестацій, які відбувалися в Києві навесні та влітку 1917-го й унікальні кадри тогочасного Києва, у тому числі будівель, які були втрачені.

Середа, 15 березня, о 12.10

Місце: Верховна Рада України, Київ, вулиця Михайла Грушевського, 5 (2 поверх)

Учасники: Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В’ятрович, Краєзнавець Віктор Киркевич.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.