Спецпроект

Польська кінорежисерка знімає фільм про "людину правди" часів Голодомору

Наступна кінострічка відомої польської режисерки називатиметься "Ґарет Джонс" ("Gareth Jones").

Про це повідомляє "Польське радіо". В основі сюжету фільму буде історія валлійського журналіста Ґарета Джонса, який нелегально подорожував по Радянській Україні й збирав дані про жахіття голоду. Радянський Союз докладав усіх зусиль, аби інформація про геноцид не просочилася за кордон.

Однак Джонс зумів опублікувати в західній пресі свої репортажі, що стали першими свідченнями очевидця Голодомору.  29 березня 1933 року репортер скликав прес-конференцію в Берліні, де розповів світові про результати свого розслідування. Його заяву передрукувало багато європейських газет.

Ґарет Джонс загинув за загадкових обставин під час подорожі у Внутрішню Монголію за день до свого 40-ліття. Історики припускають, що це могла бути помста НКВД за витік інформації про Голодомор в Україні.

 

Аґнешка Голланд наголосила, що Джонс розумів відповідальність, яку він ніс на той час як журналіст. У фільмі його позиція повністю суперечить діяльності Волтера Дюранті — журналіста "The New York Times", який взяв ексклюзивне інтерв’ю у Йосипа Сталіна, здобув престижну Пулітцерівську премію в журналістиці і послідовно заперечував Голодомор у своїх роботах.

Нагадаємо, останній фільм Аґнешки Голланд "Слід звіра" (пол. "Pokot") здобув "Срібного ведмедя" 67-го Берлінського кінофестивалю — "за відкриття нових можливостей у кіномистецтві".

Детальніше про Ґарета Джонса читайте в нашому матеріалі.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.