Спецпроект

Польська кінорежисерка знімає фільм про "людину правди" часів Голодомору

Наступна кінострічка відомої польської режисерки називатиметься "Ґарет Джонс" ("Gareth Jones").

Про це повідомляє "Польське радіо". В основі сюжету фільму буде історія валлійського журналіста Ґарета Джонса, який нелегально подорожував по Радянській Україні й збирав дані про жахіття голоду. Радянський Союз докладав усіх зусиль, аби інформація про геноцид не просочилася за кордон.

Однак Джонс зумів опублікувати в західній пресі свої репортажі, що стали першими свідченнями очевидця Голодомору.  29 березня 1933 року репортер скликав прес-конференцію в Берліні, де розповів світові про результати свого розслідування. Його заяву передрукувало багато європейських газет.

Ґарет Джонс загинув за загадкових обставин під час подорожі у Внутрішню Монголію за день до свого 40-ліття. Історики припускають, що це могла бути помста НКВД за витік інформації про Голодомор в Україні.

 

Аґнешка Голланд наголосила, що Джонс розумів відповідальність, яку він ніс на той час як журналіст. У фільмі його позиція повністю суперечить діяльності Волтера Дюранті — журналіста "The New York Times", який взяв ексклюзивне інтерв’ю у Йосипа Сталіна, здобув престижну Пулітцерівську премію в журналістиці і послідовно заперечував Голодомор у своїх роботах.

Нагадаємо, останній фільм Аґнешки Голланд "Слід звіра" (пол. "Pokot") здобув "Срібного ведмедя" 67-го Берлінського кінофестивалю — "за відкриття нових можливостей у кіномистецтві".

Детальніше про Ґарета Джонса читайте в нашому матеріалі.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.