УІНП розпочинає інформаційну кампанію до 100-річчя Української революції. ІНФОГРАФІКА

Як Україна вшановуватиме сторіччя революції розповіли представники уряду під час прес-конференції 13 березня.

У березні 2017 року виповнюється 100-ліття від початку Української революції 1917–1921 років – одного із найважливіших і найскладніших періодів в історії українського народу у ХХ столітті.

Україна є спадкоємицею державницьких традицій, закладених революцією 1917–1921 років – такий смисл несе просвітницька кампанію за задумом її ініціаторів.

 "Сто років тому почалась боротьба за те, щоб відстояти Україну. Почалася вона з російської агресії, з нападу більшовиків на Україну. Відповідно, ми можемо говорити про російську агресію, яка почалася сто років тому і триває дотепер.

На жаль, ми можемо говорити про українську столітню війну за правду, за свободу, яка триває досі. І напевно, результат цієї столітньої війни залежить від того, наскільки ми засвоїмо урок наших попередників. Наскільки ми пам’ятатимемо про боротьбу наших попередників", – зауважив Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В’ятрович.

Основні відомості, які потрібно знати про Українську революцію 1917-1921. Для збільшення натисніть тут

Віце-прем'єр-міністр України Павло Розенко проанонсував, що в Києві буде встановлено монумент Соборності та пам’ятник Симону Петлюрі. Пан Розенко висловив сподівання, що протягом наступних трьох років ці важливі пам’ятники будуть споруджені у терміни, визначені урядовим планом заходів.

"Рік Української революції уже розпочався. Офіційним його відкриттям будуть відповідні заходи за участі Президента України. Також зараз ведуться переговори з Верховною Радою України щодо можливості проведення спеціального засідання, яке буде присвячене 100-річчю Української революції", – узагальнив віце-прем'єр-міністр.

Український інститут національної пам’яті вшанує століття подій Української революції рядом заходів.

"Серед цих заходів є ті, які вже стали певною мірою звичними для Інституту. Йдеться про міжнародну наукову конференцію "Революція, державність, нація: Україна на шляху самоствердження", яку ми плануємо провести в червні цього року. Це фотодокументальна вулична виставка, яку ми будемо проводити в Києві, і відкриття якої плануємо на 24 серпня.

Особливість наших виставок полягає в тому, що ми їх тиражуємо. Ми розсилаємо їх у всі регіони, після чого вони продовжують жити, мандруючи по областях", – зазначив Володимир В’ятрович.

Також  Володимир В’ятрович розповів про "Всеукраїнський пошуковий проект "Місця пам’яті Української революції 1917-1921 рр.", в рамках якого в усіх областях будуть створені робочі групи із краєзнавців.

На основі даних, які зберуть ці дослідники, Український інститут національної пам’яті створить он-лайн геоінформаційну систему, де буде розміщена інформація про встановлені місця пам’яті Української революції.

Серед очікуваних результатів проекту: до 2021 року розмістити інформацію про 10000 об’єктів, а також встановити у кожному районі України не менше одного пам’ятного знаку на увічнення пам’яті учасників подій 1917-1921 років.

Впродовж року команда Інституту виготовить настільну дитячу гру за мотивами подій та місць Української революції. Також запланований запис аудіо альбому "Пісні української революції" у виконанні гурту "Хорея Козацька" та розробка окремого сайту "Українська революція 1917-1921р".

Зараз на сайті Інституту вже створена та наповнюється рубрика "Українська революція". Окрім того, разом з Апаратом  Верховної Ради Інститут організовує виставку "100 років першого Українського парламенту", яка відкриється 15 березня.

Державний секретар Міністерства інформаційної політики України Артем Біденко розповів про плани Міністерства на найближчі чотири роки:

"Перенести питання Української революції 1917-21 років у масову культуру. Перетворити її на явище масової культури і зробити не просто елементом шкільної програми 9-11 класів, але зробити її частиною певного пантеону і розуміння героїзму українців, яке б наклалося на ті архетипи, які в нас є".

Також Артем Біденко презентував тематичну соціальну рекламу у регіонах України: "Це є лідери української держави і ключові цитати, які говорять саме про перемогу, а не про зраду. Про те, що маємо єднатися і рухатися заради єдиної держави, заради України".

Події та лідери Української революції за посиланням. Історична довідка тут.

ДОВІДКА:

Українська революція 1917–1921 років розпочалася в умовах революційних потрясінь, які охопили Російську імперію у березні 1917-го.

Основні етапи революції: діяльність Української Центральної Ради, проголошення її Універсалів (березень 1917 – квітень 1918), правління гетьмана Павла Скоропадського (29 квітня – 14 грудня 1918) та встановлення влади Директорії УНР, розгортання та придушення масштабного повстанського руху (грудень 1918 – листопад 1921).

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.