УІНП розпочинає інформаційну кампанію до 100-річчя Української революції. ІНФОГРАФІКА

Як Україна вшановуватиме сторіччя революції розповіли представники уряду під час прес-конференції 13 березня.

У березні 2017 року виповнюється 100-ліття від початку Української революції 1917–1921 років – одного із найважливіших і найскладніших періодів в історії українського народу у ХХ столітті.

Україна є спадкоємицею державницьких традицій, закладених революцією 1917–1921 років – такий смисл несе просвітницька кампанію за задумом її ініціаторів.

 "Сто років тому почалась боротьба за те, щоб відстояти Україну. Почалася вона з російської агресії, з нападу більшовиків на Україну. Відповідно, ми можемо говорити про російську агресію, яка почалася сто років тому і триває дотепер.

На жаль, ми можемо говорити про українську столітню війну за правду, за свободу, яка триває досі. І напевно, результат цієї столітньої війни залежить від того, наскільки ми засвоїмо урок наших попередників. Наскільки ми пам’ятатимемо про боротьбу наших попередників", – зауважив Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В’ятрович.

Основні відомості, які потрібно знати про Українську революцію 1917-1921. Для збільшення натисніть тут

Віце-прем'єр-міністр України Павло Розенко проанонсував, що в Києві буде встановлено монумент Соборності та пам’ятник Симону Петлюрі. Пан Розенко висловив сподівання, що протягом наступних трьох років ці важливі пам’ятники будуть споруджені у терміни, визначені урядовим планом заходів.

"Рік Української революції уже розпочався. Офіційним його відкриттям будуть відповідні заходи за участі Президента України. Також зараз ведуться переговори з Верховною Радою України щодо можливості проведення спеціального засідання, яке буде присвячене 100-річчю Української революції", – узагальнив віце-прем'єр-міністр.

Український інститут національної пам’яті вшанує століття подій Української революції рядом заходів.

"Серед цих заходів є ті, які вже стали певною мірою звичними для Інституту. Йдеться про міжнародну наукову конференцію "Революція, державність, нація: Україна на шляху самоствердження", яку ми плануємо провести в червні цього року. Це фотодокументальна вулична виставка, яку ми будемо проводити в Києві, і відкриття якої плануємо на 24 серпня.

Особливість наших виставок полягає в тому, що ми їх тиражуємо. Ми розсилаємо їх у всі регіони, після чого вони продовжують жити, мандруючи по областях", – зазначив Володимир В’ятрович.

Також  Володимир В’ятрович розповів про "Всеукраїнський пошуковий проект "Місця пам’яті Української революції 1917-1921 рр.", в рамках якого в усіх областях будуть створені робочі групи із краєзнавців.

На основі даних, які зберуть ці дослідники, Український інститут національної пам’яті створить он-лайн геоінформаційну систему, де буде розміщена інформація про встановлені місця пам’яті Української революції.

Серед очікуваних результатів проекту: до 2021 року розмістити інформацію про 10000 об’єктів, а також встановити у кожному районі України не менше одного пам’ятного знаку на увічнення пам’яті учасників подій 1917-1921 років.

Впродовж року команда Інституту виготовить настільну дитячу гру за мотивами подій та місць Української революції. Також запланований запис аудіо альбому "Пісні української революції" у виконанні гурту "Хорея Козацька" та розробка окремого сайту "Українська революція 1917-1921р".

Зараз на сайті Інституту вже створена та наповнюється рубрика "Українська революція". Окрім того, разом з Апаратом  Верховної Ради Інститут організовує виставку "100 років першого Українського парламенту", яка відкриється 15 березня.

Державний секретар Міністерства інформаційної політики України Артем Біденко розповів про плани Міністерства на найближчі чотири роки:

"Перенести питання Української революції 1917-21 років у масову культуру. Перетворити її на явище масової культури і зробити не просто елементом шкільної програми 9-11 класів, але зробити її частиною певного пантеону і розуміння героїзму українців, яке б наклалося на ті архетипи, які в нас є".

Також Артем Біденко презентував тематичну соціальну рекламу у регіонах України: "Це є лідери української держави і ключові цитати, які говорять саме про перемогу, а не про зраду. Про те, що маємо єднатися і рухатися заради єдиної держави, заради України".

Події та лідери Української революції за посиланням. Історична довідка тут.

ДОВІДКА:

Українська революція 1917–1921 років розпочалася в умовах революційних потрясінь, які охопили Російську імперію у березні 1917-го.

Основні етапи революції: діяльність Української Центральної Ради, проголошення її Універсалів (березень 1917 – квітень 1918), правління гетьмана Павла Скоропадського (29 квітня – 14 грудня 1918) та встановлення влади Директорії УНР, розгортання та придушення масштабного повстанського руху (грудень 1918 – листопад 1921).

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.