Спецпроект

За оригінал "списку Шиндлера" планують виручити $2,4 млн

На продаж виставили один із оригінальних "списків Шиндлера", який німецький промисловець Оскар Шиндлер використовував, щоб урятувати понад 1200 євреїв у часи Голокосту.

Документ, увічнений у романі Томаса Кініллі "Ковчег Шиндлера" (інша назва "Список Шиндлера"), покликаний був захистити єврейських робітників від депортації та смерті. Очікується, що за "список Шиндлера" вдасться виручити понад $ 2,4 млн, повідомляє "The Guardian".

Цей список один із семи, які існують. Його уклав бухгалтер Шиндлера Іцхак Штерн, зображений Беном Кінгслі у відомому фільмі Стівена Спілберга 1993 року. На продаж на відомому сайті "Moments in Time", який спеціалізується на продажі історичних документів і фото, виставили передостанній документ, датований 18 квітня 1945 року.

У переліку – 801 єврейський чоловік, що працював на фабриці Шиндлера в окупованій Чехословаччині. Усіх їх перевезли з нацистського концтабору Плашув в окупованій Польщі.

Список на 1200 єврейських в'язнів концтабору, яких Оскар Шиндлер найняв на свою фабрику. Зберігається в Меморіалу Голокосту "Яд-Вашем". Фото: Michael Latz/AP

Гендиректор "Мoments in Time" Гері Зімет у коментарі для "The Guardian" сказав, що ця копія списку, зроблена через копірку, "спочатку належала племіннику Іцхака Штерна". Штерн, який помер у 1969 році, працював у Шиндлера бухгалтером і друкував його списки.

Оригінальний список євреїв Шиндлера був створений восени 1944 року самим Шиндлером, Штерном і Мітеком Пемпером, в’язнем концтабору Пляшув, що служив особистим секретарем у коменданта табору Амона Гета (Amon Göth).

Список використовували, щоб захистити робітників, урятованих Шиндлером із табору, коли нацисти відступали на захід і закривали концтабори, розташовані на сході. В’язнів евакуювали на захід до газових камер Аушвіца.

Шиндлер, який уже давав хабарі для того, щоб захистити євреїв, що працювали на його фабриці емальованого посуду, переконав Гета дозволити йому його робочу силу в Судети під час евакуації фабрики. Цей крок урятував їх від майже гарантованої смерті.

Шиндлер витратив увесь свій капітал для захисту своїх працівників від газових камер. У 1963 році ізраїльський уряд нагородив його званням "Праведника народів світу". Після своєї смерті 1974 року він став єдиним колишнім членом нацистської партії, якого поховали на г. Сіон у Єрусалимі. Нині понад 8000 людей є нащадками євреїв, врятованих Шиндлером.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.