АНОНС: Лекція про Романа Шухевича та його зв'язкових

Про діяльність командира УПА Романа Шухевича та про його зв’язкових Катерину Зарицьку, Галину Дидик, Дарію Гусяк, Ольгу Ільків розкаже кандидат історичних наук, дослідниця історії українського національно-визвольного руху Леся Онишко.

5 березня минуло 67 років від дня загибелі Романа Шухевича. Протягом довгих шести з половиною років йому вдавалося чинити опір радянській державній машині завдяки злагодженій унікальній підпільній структурі.

Талановитий військовий діяч, майстер конспірування, адміністратор, візіонер, Шухевич зміг створити таку самодостатню партизанську армію, що продовжувала існувати і діяти й після його загибелі.

 

Разом з ним працювали зв’язкові, до кола обов’язків яких входило налагоджувати функціонування інформаційної служби, стежити за виконанням директив командира, виконувати менеджерські функції, забезпечувати головнокомандувача УПА надійними місцями постою.

Про співпрацю з ними, роль у житті та смерті, останній бій головнокомандувача УПА та справу його життя піде мова в лекції.

Субота, 11 березня, 16.00.

Місце: Національний музей історії України, м. Київ, вул. Володимирська, 2.

Організатор: Національний музей історії України.

Вхід до музею на лекцію - 30 грн. Попередня реєстрація за формою: https://goo.gl/Rc8J9L

Додаткова інформація за телефоном (044) 278-48-64.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.