АНОНС: Як відзначатимуть 100-річчя Української революції, розкажуть на прес-конференції

У березні 2017 року виповнюється 100-ліття від початку Української революції 1917–1921 років – одного із найважливіших і найскладніших періодів в історії українського народу у ХХ столітті. Про заходи з відзначення цього ювілею розкажуть на прес-конференції 13 березня.

Що таке Українська революція? Які її досягнення? Чому Українська Соціалістична Радянська Республіка не була формою української державності? Які елементи "гібридної війни" проти Української Народної Республіки успадкувала і використовує російська пропаганда сьогодні?

Які уроки з подій 1917-1921 рр. має винести Україна, щоб вистояти і перемогти в сучасній війні? Як держава вшановуватиме сторіччя революції?

Про ці та інші теми, а також заходи, що відбудуться упродовж року в контексті відзначення подій Української революції, йтиметься на прес-конференції, повідомляє офіційний сайт Українського інституту національної пам'яті.

Учасники:

Павло Розенко – Віце-прем'єр-міністр України.

Володимир В’ятрович – Голова Українського інституту національної пам'яті.

Артем Біденко – державний секретар Міністерства інформаційної політики України.

Сьогодні Україна є спадкоємицею державницьких традицій, закладених революцією 1917–1921 років.

Початок революції пов’язаний зі створенням Української Центральної Ради на чолі з Михайлом Грушевським 17 березня 1917 року. За короткий час вона перетворилася з представницького органу українського громадського руху на повноцінний парламент Української Народної Республіки.

В ході революції український народ уперше в ХХ сторіччі створив суверенну національну державу з усіма належними ознаками: територія, кордони, символи, органи влади, військо, гроші, мова.

Розбудовою Української Народної Республіки, Української Держави та Західно-Української Народної Республіки українці довели свій потенціал національного державотворення. Вперше після століть бездержавності відбулось об’єднання в одній соборній державі східних і західних українських земель.

Досвід самостійної соборної України відіграв вирішальну роль у подальшій визвольній боротьбі українців. Здобутки революції та причини її поразки мають стати важливим уроком для сучасної України, переконані в Українському інституті національної пам'яті.

Понеділок, 13 березня, 12.00

Місце: Національне інформаційне агентство "Укрінформ", 1 поверх (Київ, вул. Б. Хмельницького 8/16).

Акредитація ЗМІ за адресою: anna@ukrinform.com

Тел.: (044)  279-20-60, 279-00-05

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.