В Інтернеті з'явилися всі іспанські газети XVII ст про Україну

Олександр Скромніцький створив базу даних всіх іспанських газет XVII століття, де згадуються Україна та козаки, а також різні військові кампанії, що велись на території України

Про це сам автор написав на своїй сторінці у "Фейсбуці"

"Поки що виявлено 135 газет (де містяться "новини", "звістки", як правило, від "кореспондентів" з Варшави, Львова або, рідко, з Відня чи Стамбула), при цьому вказується дата видання, мій переклад основного змісту новини і посилання на джерело", - зазначив упорядник.

Як виглядає пошук у базі. У більшому розмірі - тут.

Наразі в базі містятсья газети до 1698 року, проте автор обіцяє незабаром додати й ті, що виходили в 1698-1700 роках.

Перейти до бази газет можна за посиланням.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.