Спецпроект

Відкрилася віртуальна виставка "Бабин Яр: пам'ять на тлі історії". ФОТО

На сайті Громадського комітету для вшанування пам'яті жертв Бабиного Яру розпочала роботу віртуальна виставка "Бабин Яр: пам'ять на тлі історії".

Виставку створено за матеріалами мультимедійної експозиції, що діяла протягом 15 вересня – 27 листопада 2016 року в Музеї історії м. Києва до 75-ї річниці трагедії Бабиного Яру.

 

На сайті відтворено 13 експозицій, кожна з яких розкриває окрему тему історії злочину Бабиного Яру. ("Вступ німців до Києва", "Пожежі на Хрещатику", "Жертви Бабиного Яру", "Доля євреїв", "Доля українських націоналістів" тощо). Крім того, доступний пошук по базах даних жертв нацизму, розстріляних у Бабиному Яру.

Фото: Український інститут національної пам'яті 

Віртуальна виставка діє українською та англійською мовами. Автор і куратор проекту – Віталій Нахманович, провідний науковий співробітник Музею історії м. Києва, відповідальний секретар Громадського комітету "Бабин Яр".

Фото: Український інститут національної пам'яті  

Проект реалізовано Музеєм історії м. Києва та Громадським комітетом "Бабин Яр" за підтримки Українського інституту національної пам’яті та канадської благодійної ініціативи "Українсько-єврейська зустріч", Всеукраїнської єврейської ради і Музеєм "Героїзм та Голокост", Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С. Пшеничного, Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ", Національного музею історії України, Українського центру вивчення історії Голокосту, Центру дослідження історії та культури східноєвропейського єврейства НаУКМА, Галузевого державного архіву Служби безпеки України та Фундації імені Олега Ольжича.

Переглянути віртуальну вистаку можна за посиланням.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.