В'ятровича символічно "поховали" на порозі Інституту нацпам'яті. ФОТО

Сьогодні зранку невідомі поклали біля входу в Український інститут національної пам'яті траурний вінок із підписом "В'ятрович Володимир Михайлович".

Фото вінка опублікував сам Голова УІНП на своїй сторінці у "Фейсбуці". 

За його словами, ці знімки йому, його колегам та членам родини надіслали в коментарях до дописів неназвані особи. 

На вінку також надруковані роки життя "7.07.1977—9.05.2017". Якщо перша дата — реальний день народження Володимира В'ятровича, то друга — День перемоги над нацизмом.

Це дає підстави припускати, що мотиви авторів акції пов'язані з недавніми ініціативами УІНП перенсти вихідний день із 9 на 8 травня у відповідності до європейської практики.

"Але ж весну нічим не зіпсути, навіть штучними квітами  Тим більше, коли ідеї, що їх таким чином намагаються просунути ті, хто боїться говорити і може тільки нишком "лякати", - такі самі мертві", — прокоментував інцидент В'ятрович.

Останнім часом проти Володимира В'ятровича та Інституту, який він очолює, почастішали випадки провокацій.

16 лютого кілька молодиків накинулися на урядовця біля будівлі Інформаційної агенції "Укрінформ", коли той ішов на перед прес-конференцією за результатами про діяльність Інституту національної пам'яті за 2016 рік. Пізніше того самого дня поріг будівлі УІНП облили кров'ю з тельбухами, а на двері наклеїли наліпки "Славянская стража".

У ніч на 1 березня невідомі підпалили вхідні двері в будівлю, де розташований Інститут нацпам'яті. Ніхто не постраждав і серйозних ущкоджень майна теж не було.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.