У Вінниці хочуть створити центр історії міста і музей

24 лютого на сесії Вінницької міської ради розглядатимуть питання про створення комунального підприємства "Центр історії Вінниці".

Новий заклад займатиметься вивченням та популяризацією історії подільської столиці, передає "День". Але головне його завдання – фактично з нуля зібрати матеріали для створення музею історії Вінниці. Його планують відкрити вже за два роки.

Ініціатива створення Центру історії Вінниці належить вінницьким історикам та дослідникам, які працювали в робочій групі з декомунізації, а після цього продовжили свою роботу вже в постійному дорадчо-консультативному органі Вінницької міськради.

Вони виступили із закликом створити міську музейну установу, яка збиратиме, досліджуватиме і описуватиме артефакти, займатиметься видавничою справою і проведенням археологічних досліджень, координуватиме роботу усіх історичних осередків та ініціатив.

Фактично це буде орган, який допоможе систематизувати усю роботу, яка пов’язана з історичним минулим міста.

Доктор історичних наук, директор Державного архіву Вінницької області Юрій Легун говорить, що раніше було дві спроби створити музей історії Вінниці, однак невдалі.

"Процес з перейменування міських топонімів, відновлення історичної справедливості, об’єднав нас усіх у творчу групу і спонукав до глибокого вивчення історії міста. Сьогодні вінницька історична спільнота… спроможна виробляти свою ідеологію, популяризувати вивчення історії регіону і рідного міста, а отже і правильно "продавати" його інвесторам, туристам, самим містянам", — додає Легун.

Найімовірнішим претендентом на посаду директора Центру називають відомого у Вінниці історика Олександра Федоришена.

За задумом вінницьких істориків, музей історії Вінниці має не поступатися оригінальністю і масштабністю Варшавському музею історії польських євреїв ПОЛІН. Його площа складає понад 18 тисяч квадратних метрів, а експозиція займає 8 залів.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.