Вийшов збірник статей про ілюзії та катастрофи радянської України

У Харкові вийшла друком книга «Україна радянська. Ілюзії та катастрофи «комуністичного раю» за загальною редакцією Геннадія Єфіменка.

Про це повідомляє офіційний сайт Інституту історії України НАН України.

"Сьогодні, коли відбуваються потужні зрушення в суспільному сприйнятті минулого, відновлюється інтерес до історії України. Читач може познайомитися з думкою провідних вітчизняних істориків, результатами останніх наукових досліджень та відкриттів. При цьому автори не виконують ідеологічне замовлення, їхні оцінки часом не збігаються, що дозволяє кожному з нас самому виступити суддею в цих суперечках.

- Національна політика більшовиків як засіб відродження імперії; казус Кривдонбасу: довкола справжніх обставин появи та зникнення Донецько-Криворізької Республіки; Голодомор як закономірний результат більшовицької політики та особливості формування ілюзій в Україні в постголодоморні 1933—1938 pоки; більшовицькі "запаморочення від успіхів" та методи їх лікування - сьогодні ці теми стали вкрай актуальними, і пропонована книжка може відповісти на чимало питань, які цікавлять і турбують кожного українця," – зазначає в анотації видання Голова Українського інститут національної пам’яті Володимир В’ятрович.

До написання збірника долучилвся колектив авторів у складі Геннадія Єфіменка, Яни Примаченко та Оксани Юркової.

 

Зміст:

Вступ

Єфіменко Г. СИЛА ІЛЮЗІЙ: ОСНОВНІ ЧИННИКИ ПОСИЛЕННЯ ВПЛИВУ БІЛЬШОВИЗМУ (ДО ЖОВТНЯ 1917 р.)

Пастка для інтелектуалів: "науковість" та модернізаційні принади комунізму

Жорстка централізація vs "соціалістичний принцип визволення народів": національне питання у стратегії й тактиці більшовиків до 1917 р.

"Розкріпачення народів" після Російської революції: більшовицькі ігри з питанням про майбутній державний устрій

Право націй на самовизначення: "кіл у спину революційному руху" чи засіб реальної політики? Київський досвід 1917 р. 

Комуністична стратегія та радянські гасла: симбіоз протилежностей (квітень—жовтень 1917 р.) 

Єфіменко Г. СПОДІВАНЕ НАРОДОВЛАДДЯ: ІЛЮЗІЇ ТА РЕАЛІЇ "ПЕРШИХ СОВІТІВ" (ЛИСТОПАД 1917 - КВІТЕНЬ 1918 р.)  

Ленінська тактика в національному питанні як чинник утримання влади після Жовтневого перевороту … 64

Українські експерименти Раднаркому 

"Совітська" УНР як новий засіб поглинання України 

"Вся влада місцевим радам!" (Владна система доби "перших совітів") 

Казус Кривдонбасу: до обставин появи та зникнення ДКР (лютий—квітень 1918 р.) 

Єфіменко Г. "ЗАПАМОРОЧЕННЯ ВІД УСПІХІВ": НЕГАТИВНИЙ ДОСВІД РЕАЛІЗАЦІЇ КОМУНІСТИЧНОЇ ДОКТРИНИ В УКРАЇНІ (СІЧЕНЬ—СЕРПЕНЬ 1919 р.)  

Вплив сформованих уявлень про більшовизм: стрімке захоплення України "червоними" та формування владної вертикалі (січень—березень 1919 р.)

Участь мас у владній вертикалі: особливості 1919 р. 

"У період 1919 р. було певне підозріння навіть до української мови": мовне питання

"За більшовиків проти комуністів": (не)зруйновані ілюзії українського селянства 

"Крим, як і Україна, має увійти до складу єдиної Совітської Росії": відносини УСРР із Кремлем 

Єфіменко Г. ПІДРИХТОВАНИЙ КОМУНІЗМ: ПЕРШІ ПОСТУПКИ ПРИ НЕЗМІННІЙ ОСНОВІ (ЛИСТОПАД 1919 — ЛЮТИЙ 1921 р.) 

"Украинский язык не есть язык Петлюры": поступки комуністів у мовній сфері та пропаганді 

Земельна лібералізація vs посилена продрозкладка й комнезами 

Ілюзії та практика повсякденного комунізму в містах 

Курс на "федеральну конституцію РСФРР": державницька риторика vs управлінська та економічна надцентралізація (грудень 1919 — жовтень 1920 р.) 

Шлях до формального союзу "на передбаченій договором підставі повної рівности поміж обома Республіками" 

ОЧІКУВАННЯ ТА РЕАЛІЇ МІЖВОЄННОГО ПЕРІОДУ 

Єфіменко Г. Комуністична теорія vs практичні потреби: до обставин запровадження і наслідків нового економічного курсу  

Єфіменко Г. Від суб'єкта до об'єкта: відносини між УСРР та РСФРР/СРСР у міжвоєнний період 

Єфіменко Г. Горизонтальні зв'язки як небезпека для комунізму та "корінна зміна політики від українізації до радянізації" (1920—1922 pp.) 

Єфіменко Г. "Українізація шляхом радянізації": причина повороту та особливості впровадження (1922—1928 pp.) 

Примаченко Я. Література і мистецтво: надії та негаразди доби непу  

Юркова О. Наука під більшовиками: рух по синусоїді 

Єфіменко Г. Підтримка національних ілюзій у добу другого комуністичного штурму (1928—1932 pp.)  

Єфіменко Г. "Гігантський розмах і нечуваний розворот української радянської культури й державності": Голодомор та особливості формування ілюзій в Україні в постголодоморні 1933—1938 pp. 

Примаченко Я. "Розстріляне відродження": централізація літературно-мистецького життя репресії проти діячів культури в 1930-ті pp.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.