Пам'ятник поетесі Олені Телізі в Бабину Яру відкриють уже в суботу

Урочисте відкриття пам'ятника поетесі та члену ОУН(м) Олені Телізі в Бабину Яру заплановане на суботу, 25 лютого.

Про це на своій сторінці у "Фейсбуці" повідомив перший заступник голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України Богдан Червак, передає "Укрінформ". Одночасно Червак очолюэ ГО "Організація українських націоналістів".

Пам'ятник уже готовий, але під накриттям до офіційного відкриття 25 лютого

"Це сталося. У Бабиному Яру встановили пам’ятник визначній діячці ОУН, поетесі Олені Телізі. На постаменті напис: "Пам’ятник Олені Телізі та її соратникам, що загинули за незалежність України", — написав він.

Червак зазначив, що урочисте відкриття пам’ятника відбудеться 25 лютого о 13.00.

Напис на постаменті: "Пам’ятник Олені Телізі та її соратникам, що загинули за незалежність України"

Це буде не перший пам'ятник Олені Телізі. Один уже встановлено в університетському містечку Київського політехнічного інституту (вул. Політехнічна) у 2009 році. 

Як повідомлялося, встановлення пам’ятника Олені Телізі є одним із заходів, які реалізуються Організаційним комітетом із підготовки та проведення заходів у зв’язку з 75-ми роковинами нацистських розстрілів у Бабиному Яру.

Субота, 25 лютого, 13.00

Місце: Національний історико-меморіальний заповідник "Бабин Яр" (м. Київ, станція метро "Дорогожичі").


Читайте також:

В пошуках "своєї" України. Від Підмосков'я до Бабиного Яру

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.