Пам'ятник поетесі Олені Телізі в Бабину Яру відкриють уже в суботу

Урочисте відкриття пам'ятника поетесі та члену ОУН(м) Олені Телізі в Бабину Яру заплановане на суботу, 25 лютого.

Про це на своій сторінці у "Фейсбуці" повідомив перший заступник голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України Богдан Червак, передає "Укрінформ". Одночасно Червак очолюэ ГО "Організація українських націоналістів".

Пам'ятник уже готовий, але під накриттям до офіційного відкриття 25 лютого

"Це сталося. У Бабиному Яру встановили пам’ятник визначній діячці ОУН, поетесі Олені Телізі. На постаменті напис: "Пам’ятник Олені Телізі та її соратникам, що загинули за незалежність України", — написав він.

Червак зазначив, що урочисте відкриття пам’ятника відбудеться 25 лютого о 13.00.

Напис на постаменті: "Пам’ятник Олені Телізі та її соратникам, що загинули за незалежність України"

Це буде не перший пам'ятник Олені Телізі. Один уже встановлено в університетському містечку Київського політехнічного інституту (вул. Політехнічна) у 2009 році. 

Як повідомлялося, встановлення пам’ятника Олені Телізі є одним із заходів, які реалізуються Організаційним комітетом із підготовки та проведення заходів у зв’язку з 75-ми роковинами нацистських розстрілів у Бабиному Яру.

Субота, 25 лютого, 13.00

Місце: Національний історико-меморіальний заповідник "Бабин Яр" (м. Київ, станція метро "Дорогожичі").


Читайте також:

В пошуках "своєї" України. Від Підмосков'я до Бабиного Яру

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.