У Росії зафіксували пік любові до Сталіна. ІНФОГРАФІКА

Соціологічне опитування мешканців Росії показало, що симпатія до постаті Йосипа Сталіна досягла найвищого рівня за останні 16 років.

Дослідження проводив Левада-центр.

Якщо у 2001 році із захопленням, повагою та симпатією до диктатора ставилися в сумі 38% росіян, то у 2017 році ця цифра досягла 46%. Одночасно знизилися показники "неприязні", "страху", "відрази" та "ненависті" до радянського вождя – з 43% до 21%.

Подібно до Сталіна позитивно ставляться громадяни РФ і до його попередника — Володимира Леніна. Захоплюються, поважають і симпатизують засновнику СРСР 44% росіян. Ще 34% ставляться до Ілліча байдуже.

Окрім цих двох історичних постатей опитування також вивчало ставлення росіян до таких керівників СРСР, як: Микита Хрущов, Леонід Брежнєв, Юрій Андропов і Михайло Горбачов. Були в опитуванні й двоє пострадянських президентів Росії, а також останній цар Микола Другий.  

Джерело: levada.ru

На думку заступника директора Левада-центру Олексія Гражданкіна, такі дані свідчать про запит громадян Росії на "сильну руку".

"Чим гостріше стан справ в країні, чим жорсткіше виклики перед державою, тим більше в масовій свідомості виявляються затребувані люди з жорсткою позицією. У ліберальні часи такі настрої падають, зараз же — час конфлікту із Заходом і нового витка "холодної війни", тому ми бачимо зростання симпатії до таких фігур", — розмірковує соціолог у коментарі РБК, передає Українська правда.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.