У Москві закрився ресторан "НКВД". ФОТО

Під тиском громадськості в Москві закрився ресторан зі скандальною назвою "НКВД".

Про це повідомляє журналістський проект "Fahrenheit Vision" на своїй сторінці у "Фейсбуці". Після того, як заклад потрапив у поле зору громадськості на початку грудня 2016 року, активісти провели кілька пікетів проти ресторану.

Фото:  ФБ Fahrenheit Vision

До того ж, вони залишили негативні записи в книзі відгуків закладу. З фотографій, зроблених усередині ресторану, видно, що інтер’єр прикрашено портретами радянського диктатора Йосипа Сталіна та засновника радянського карального органу ВЧК (Всеросійської надзвичайної комісії по боротьбі з контрреволюцією) Фелікса Дзержинського.

"Старший Брат слідкує за тобою". Фото:  ФБ Fahrenheit Vision 
"Залізний Фелікс" ніби нагадує відвідувачам: "Те, що ви ще не сидите, це не ваша заслуга, а наше недопрацювання". Фото:  ФБ Fahrenheit Vision

Російський адвокат Марк Фейгін 12 лютого виклав фото, на якому видно, що заклад зачинився і зняв вивіску. Саме Фейгін перший у грудні минулого року опублікував знімки фасаду з написом "НКВД".

Фото:  ФБ Mark Feygin 

Як повідомлялося, на сайті товариства "Меморіал" опублікували довідник "Кадровий склад органів державної безпеки СРСР. 1935—1939", куди ввійшли дані про майже 40 тис. співробітників органів НКВД за 1935–1941 роки.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.