Спецпроект

Забіг на честь польських партизанів у Золдбунові таки скасували. А в Житомирі — поки ні

Представники польської громадськості погодилися відмінити акцію пробігу "Вовча стежка" у Здолбунові на честь "проклятих солдатів", заплановану на 26 лютого.

Здолбунівська районна державна адміністрація та Культурно-просвітницький центр ім. Чацького дійшли згоди, що забігу пам'яті польських антикомуністичних повстанців не будею Про це на своїй сторінці у "Фейсбуці" написав очільник районної адміністрації Сергій Кондрачук.

"Таке рішення прийнято з розумінням необхідності не піднімати питання, які стосуються непростих сторінок історій України та Польщі. Ми повинні шукати те, що нас об’єднує, а не розділяє", — написав Кондрачук.

Разом із тим, урядовець додав, що він сприятиме "таким заходам, що посилюють дружбу двох народів, в багатосотлітніх стосунках між якими можуть мати місце й неприємні моменти, а не роз’єднують нас". Як приклад Кондрачук навів плани офіціного візиту влади одного з повітів Польщі до Здолбунівського району.

Однак такий самий забіг заплановано на 26 лютого в Житомирі. Організатором виступає Житомирська організація "Союзу польської шляхти". 

Забіг "Вовчим шляхом" у Житомирі заплановано на 11:30 в Шодуарівському парку. Фото: tropemwilczym.pl

Про реакцію української влади наразі нічого не відомо.

Нагадаємо, історики та громадські активісти обурилися в соцмережах з приводу проведення забігу пам'яті "проклятих вояків" (антикомуністичного підпілля післявоєнної Польщі) у м. Здолбунові Рівненської області.

Протестувальникам не подобалося, що ініціатори акції вшановуватимуть, зокрема, й тих польських партизанів, які здійснювали масові вбивства цивільних українців і білорусів.

Як повідомлялося раніше, лідер польської партії "Право і справделивість" Ярослав Качинський заявив, що виступає проти того "щоб в Україні був культ людей, які вчинили геноцид щодо поляків", маючи на увазі бійців УПА.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.