Спецпроект

У Здолбунові хочуть пробігтися в пам'ять про польських "проклятих солдатів", які вчиняли воєнні злочини. ФОТО, ДОКУМЕНТИ

26 лютого в м. Здолбунові на Рівненщині заплановано провести пробіг пам'яті польських "проклятих солдатів" під назвою "Вовчою стежкою".

На це звернув увагу рівненський історик, завідувач відділу Рівненського обласного краєзнавчого музею Ігор Марчук.

"За підтримки Здолбунівської райдержадмінстрації 26 лютого має відбутися пробіг пам'яті "Проклятих солдатів" тобто аківців, які вбивали українців на Волині. Ось відповідний промовистий плакат. Виявляється і у нас державні мужі люблять Качинського та його антиукраїнські заяви. Та не тільки люблять а й підтримують" — повідомив Ігор Марчук на свої сторінці у Facebook.

"Прокляті солдати" — це учасники післявоєнного антикомуністичного підпілля Польщі. Підпільні організації, такі як: "Воля і незалежність", "Конспіративне військо польське", "Національні збройні сили", "Громадянська Армія Крайова" тощо.

Вони були переважно спадкоємцями Армії Крайової та інших військових формувань, які діяли за часів німецької окупації країни. "Воля і незалежність" протягом 1945—1946 років навіть провела низку спільних антирадянських операцій з УПА, найбільшою з яких був напад на м. Грубешів 27-28 травня 1946 року. 

Фото: monitor-press.com

Як і бійці АК, "прокляті солдати" неодноразово вчиняли воєнні злочини та акції етнічних чисток. Наприклад, 1-3 березня 1945 року загін Юзефа Бісса знищив українське село Павлокому Жешувського повіту Підкарпатського воєводства.

Така сама доля спіткала цивільне українське населення села Пискоровичі Лежайського повіту Підкарпатського воєводства 17—18 квітня 1945 року від рук загону Національного військового об'єднання Юзефа Задерського. 

Погром білоруських сіл на Білосточчині в січні—лютому 1946 року здійснила Віленська бригада Національного військового об'єднання під командуванням Ромуальда Райса.

Щороку 1 березня в Польщі відзначають День пам'яті "проклятих вояків". 

Організаторами заходами виступають Культурно-просвітницький центр імені Тадеуша Чацького та Здолбунівська районна державна адміністрація. Головний організатор акції – фундація "Свобода і демократія".

Такий пробіг проводиться вже вп'яте і є загальнопольським заходом. До нього приєднаються 240 міст у Польщі та за кордоном.

За "проклятих солдатів" у Здолбунові бігали й того року. Учасники представляли Рівне, Кузнецовськй (нині Вараш), Мізоч, Квасилів, Луцьк, Золбунів та польський Білгорай. Серед них був і заступник мера Золдбунова, повідомляє міський сайт "Золбунів CITY".

Як стало відомо, на допис Ігоря Марчука зреагувала місцева влада. Голова Здолбунівської районної державної адміністрації Сергій Кондрачук опублікував у "Фейсбуці" заявку культурно-просвітницького центру ім. Чацького на проведення акції та офіційну вдповідь адміністрації.

 

"Як ви бачите, в цьому листі немає ні слова про те, кого саме збираються вшановувати в цьому забігу. Про те, що ми співорганізатори заходу і якого саме, — ми дізналися з афіші після того, як вона була випущена. Щодо нашої реакції до цієї події, то вона очевидна", — зазначив урядовець.

 

Нагадаємо, що лідер польської партії "Право і справделивість" Ярослав Качинський заявив, що виступає проти того "щоб в Україні був культ людей, які вчинили геноцид щодо поляків", маючи на увазі бійців УПА.


Також "ІП" повідомляла, що польську парламентську делегацію до Білорусі очолить депутат Сейму, який є шануальником "проклятих солдатів". 

Читайте також:

Готові до бактеріологічної війни. Польські націоналісти в Україні

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.