У Росії збирають підписи за поховання Леніна

Петиція, яка закликає російських парламентарів ухвалити рішення про поховання тіла Володимира Леніна, кілька днів тому з’явилася на сайті change.org.

Автор петиції Сергій Шуклінов пропонує захоронити тіло вождя більшовиків у зв’язку зі сторіччям Жовтневої революції, яку він здійснив.

"Росія пройшла крізь численні муки та випробування, завжди прагнучи йти в ногу з прогресом, однак виставляючи на загальний огляд муміфіковане тіло, ми показуємо всьому світу відсталість, прирівнюючи себе до давнього Єгипту", — зазначено в супровідному тексті до петиції.

 

Разом із тим, автор називає Ілліча "безумовно значимою фігурою" в історії Росії та пропонує встановити пам’ятник на місці його захоронення "для всіх охочих".

Станом на 19:30 сьогодні під петицією підписалося 2 636 осіб із 5 тисяч потрібних.

На тому ж сайті є інша петиція, ініційована тим самим автором, під назвою "За організацію Всеросійської Покаянної Хресної ходи". У ній Сергій Шуклінов пропонує покаятися за "богозречення і богоборництво" та "братовбивчу війну", тобто за більшовицький Жовтневий переворот і Громадянську війну в Росії.

Петицію адресовано патріарху Московському Кирилу. Покаянний хресний хід має початися з усіх куточків Росії та завершитися 17 липня 2017 року біля пам’ятника князеві Володимиру в Москві. Наразі підписалося 676 людей із необхідних 1000.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.