В Інтернет виклали базу даних на 8,5 тисяч есесівців з Аушвіца

8,5 тис. прізвищ есесівців містить база даних "Залога концентраційного табору Аушвіц", яку оприлюднив польський Інститут національної пам’яті 30 січня.

Це перший і найповніший список персоналу цього нацистського концтабору, пише ГалІнфо.

Кожен запис у базі містить такі елементи: прізвище працівника табору, дата й місце народження, службовий номер, дата прибуття до табору Аушвіц і дата виїзду, освіта, громадянство. Якщо особу після війни притягали до кримінальної відповідальності, – то й судові документи. Дехто з тих, хто є в базі, досі живий.

База даних була сформована в рамках відновленого у 2011 році. Комісією розслідування злочинів проти польського народу ІНП у Кракові слідства щодо злочинів, вчинених німцями на території табору.

Базу склали на основі списку персоналу Аушвіца, опрацьованого соціологом та істориком, що спеціалізується на історії Третього Райху, професором Александром Ласіком із Університету Казимира Великого в Бидгощі. Він зібрав дані про 25 тис. есесівців, які у 1939–1945 роках працювали в різних концентраційних таборах.

"Особисті дані есесівців із Аушвіц вперше відкриють широкому загалу. Це єдина в Польщі і, ймовірно, перша у світі база, що містить інформацію про осіб, які були персоналом табору смерті", – сказала в четвер речниця краківського ІНП Дорота Корогода.

За даними Державного музею Аушвіц-Біркенау, в 1941 році персонал СС у таборі Аушвіц нараховував близько 700 осіб, у червні 1942 року – близько 2 тис., у квітні 1944 року – приблизно 3 тис., у серпні 1944 року – біля 3,3 тис. есесівців і наглядачок СС.

Їхня кількість досягла піку в середині січня 1945 року у зв’язку з остаточною евакуацією концентраційного табору Аушвіц та складала 4480 есесівців і 71 наглядачку СС. Загалом протягом існування табору в ньому служили більше 8 тис. есесівців.

База, яку опублікує ІНП, містить інформацію про есесівців-чоловіків. Дані щодо 200 жінок-наглядачів, які працювали в таборі, ще перевіряють.

Прокурори, які ведуть слідство щодо злочинів, скоєних в Аушвіці, багато разів підкреслювали, що база, яку ЗМІ охрестили "списком злочинців" або "списком катів", має інформаційний, а не оціночний характер.

Завдяки ній можна буде перевірити, хто й коли працював у концтаборі. Більшість персоналу складали німці, але були люди, які заявляли про німецьке походження та були громадянами окупованих країн або союзників Райху, як от: Румунія, Словаччина та Угорщина.

Перейти до бази можна через за посиланням.

Як повідомлялося, московський "Меморіал" виклав в Інтернет базу даних на 40 тис. працівників НКВД періоду Великого терору.

Дивіться також:

Звільнення Аушвіца: український рахунок

Легендарна втеча з Аушвіцa. Історія Євгена Бендери

Подорож в Аушвіц. Екскурсія збереженим табором смерті. ФОТО

Перші хвилини звільнення концтабору Аушвіц

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.