На історичному місці Києва відбулася реконструкція штурму заводу "Арсенал". ФОТО, ВІДЕО

29 січня на Арсенальній площі військово-історичні реконструктори взяли штурмом захоплений червоною гвардією завод "Арсенал".

Огранізували історичну реконструкцію боїв члени військово-історичного клубу "Повстанець". 

Дійство розгорнулося на площі між виходом зі станції метро "Арсенальна" та пам'ятником на честь т. зв. Січневого повстання більшовиків на заводі "Арсенал" ("гармата"). Саме ця місцевість була одним із напрямків наступу військ Центральної Ради.

Червоногвардійці перед боєм на позиціях біля барикади. Цензор.net

Реконструкція бою за Арсенал, як і реконструкції такого масштабу в центрі Києва, відбалася вперше.

 Фото: Українська служба Бі-Бі-Сі

Спершу підрозділи Армії Української Народної Республіки провели розвідку боєм і виявили більшовицькі барикади біля заводу.

 Фото: Українська служба Бі-Бі-Сі 

Зрозумівши, що укрпілення повсталих серйозні, петлюрівці підкотили гармату.

 Фото: Українська служба Бі-Бі-Сі 

Гарматний вогонь республіканців був досить ефективним, чого не скажеш про кулеметний - ручний "льюїс" стріляти відмовлявся.

 Фото: Українська служба Бі-Бі-Сі 

 Гарматі уенерівців червонгвардійці змогли протиставити лише кулемет Максима.

 Фото: Українська служба Бі-Бі-Сі 

Перша атака військ Центральної Ради захлинулася.

 Фото: Цензор. net

 А червоні навіть спробували контратакувати.

 Фото: Українська служба Бі-Бі-Сі 

Утім, гарматний вогонь зробив свою справу, і сили захисників барикади поволі танули. Це дало змогу петлюрівцям піднятися в атаку й рішучим ривком захопити укріплення.

 Фото: Українська служба Бі-Бі-Сі 

Перемогу українських сил увінчав синьо-жовтий прапор, піднятий над барикадою.

Перемога! #АрсеналНаш! Фото: Цензор.net

Усього з обої боків брало участь по 15 реконструкторів. За оцінками ЗМІ, вистава зібрала біля 2-х тисяч глядачів. 

Після завершення реконструкції відбулася смолоскипна хода на честь героїв Крут від м. "Арсенальна" до Аскольдової могили, де поховані 27 учасників бою під Крутами.

ДОВІДКА:  

Повстання на заводі "Арсенал" – збройний заколот, організований Київським комітетом більшовицької партії проти Центральної Ради 16–22 січня (29 січня–4 лютого) 1918 року. Повстання охопило крім Печерська також Деміївку, Шулявку та Поділ.

Силами куреня Січових стрільців, Гайдамацького коша Слобідської України та 1-го кінно-гайдамацького полку ім. Костя Гордієнка повстання було придушене. Однак заколот відтягнув на себе чимало українських сил, що прискорило падіння Києва перед наступом військ радянської Росії.  

 

Дивіться також:

Січневе повстання в Києві. Герої чи зрадники?

Гайдамаки з Донбасу. Як "донецькі" придушували повстання на "Арсеналі"

Січові стрільці під час Січневого повстання в Києві

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.