Дніпровська м’ясна фабрика рекламує сосиски “з кращих часів терору”

"Як у тридцятих" — маркетинговий хід торгової марки "Спец цех" викликав обурення в соцмережах

Дніпровська м’ясна фабрика "Алан", яка випускає продукти під торговою маркою "Спец Цех", рекламує свої сосиски, виготовлені за стандартами "як у тридцятих", інформує прес-служба Центру досліджень визвольного руху

Покупці обурються, адже саме в цей період в Україні тривав комуністичний терор та Голодомор-геноцид. Про це повідомила користувачка "Фейсбук" Надія Ридзак.

Компанія на рекламних матеріалах своїх м’ясних продуктів заявляє, що у їх виготовленні застосовують стандарти, які діяли у 30-х роках XX століття на провідних м’ясокомбінатах країни, де випускали продукцію особливої якості виключно для партійної еліти — членів правління, вищих партійних чинів.

 

Користувачі соцмереж обурються: "Тобто у вас іншої асоціації з 30-ми роками в Україні, зокрема центральній і східній, немає? Ви пропонуєте в 2017 купувати продукцію, яка є прототипом того, що їли партійники і нквесники, котрі підписували накази чи й власноручно відбирали хліб, молоко та м'ясо в селян Катеринославської губернії (згодом Дніпропетровської області) в 1932—1933?!? До вас не будуть приходити у снах ті сотні тисяч, котрі загинули від голоду лише на Дніпропетровщині?".

Представники компанії у коментарях відповіли, що 30-і роки — це не лише сумні події 32-33-го: "Стандарти харчової промисловості в СРСР, особливо в 35-36 роках, були дуже високими та регулювались на державному рівні. Більш м’ясомістких продуктів, ніж було вироблено в ці роки в СРСР, не було ніколи.

Саме в 35—36 роках було розроблено велику кількість класичних рецептів ковбас (зокрема, улюблену багатьма "Лікарську" ковбасу), які й сьогодні можна назвати еталонними, завдяки виключно натуральному складу та користі, яку вони несли для населення. Саме це надихало нас, коли мі створювали ТМ "Спец Цех"".

Як відомо, у 30-х роках XX століття в Україні відбувся Голодомор-геноцид, організований керівництвом СССР з метою упокорення українців. У людей силою вилучали всю їжу, а за спробу приховати чи вкрасти продукти розстрілювали на місці.

Загалом всі тридцяті роки комуністичний режим продовжував нещадний терор проти українців. Водночас, як свідчать архівні документи, партійна верхівка під час Голодомору не зазнавали проблем із продуктами харчування.

Як повідомлялося раніше, у Москві відкрився ресторан із назвою "НКВД".

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.