Дніпровська м’ясна фабрика рекламує сосиски “з кращих часів терору”

"Як у тридцятих" — маркетинговий хід торгової марки "Спец цех" викликав обурення в соцмережах

Дніпровська м’ясна фабрика "Алан", яка випускає продукти під торговою маркою "Спец Цех", рекламує свої сосиски, виготовлені за стандартами "як у тридцятих", інформує прес-служба Центру досліджень визвольного руху

Покупці обурються, адже саме в цей період в Україні тривав комуністичний терор та Голодомор-геноцид. Про це повідомила користувачка "Фейсбук" Надія Ридзак.

Компанія на рекламних матеріалах своїх м’ясних продуктів заявляє, що у їх виготовленні застосовують стандарти, які діяли у 30-х роках XX століття на провідних м’ясокомбінатах країни, де випускали продукцію особливої якості виключно для партійної еліти — членів правління, вищих партійних чинів.

 

Користувачі соцмереж обурються: "Тобто у вас іншої асоціації з 30-ми роками в Україні, зокрема центральній і східній, немає? Ви пропонуєте в 2017 купувати продукцію, яка є прототипом того, що їли партійники і нквесники, котрі підписували накази чи й власноручно відбирали хліб, молоко та м'ясо в селян Катеринославської губернії (згодом Дніпропетровської області) в 1932—1933?!? До вас не будуть приходити у снах ті сотні тисяч, котрі загинули від голоду лише на Дніпропетровщині?".

Представники компанії у коментарях відповіли, що 30-і роки — це не лише сумні події 32-33-го: "Стандарти харчової промисловості в СРСР, особливо в 35-36 роках, були дуже високими та регулювались на державному рівні. Більш м’ясомістких продуктів, ніж було вироблено в ці роки в СРСР, не було ніколи.

Саме в 35—36 роках було розроблено велику кількість класичних рецептів ковбас (зокрема, улюблену багатьма "Лікарську" ковбасу), які й сьогодні можна назвати еталонними, завдяки виключно натуральному складу та користі, яку вони несли для населення. Саме це надихало нас, коли мі створювали ТМ "Спец Цех"".

Як відомо, у 30-х роках XX століття в Україні відбувся Голодомор-геноцид, організований керівництвом СССР з метою упокорення українців. У людей силою вилучали всю їжу, а за спробу приховати чи вкрасти продукти розстрілювали на місці.

Загалом всі тридцяті роки комуністичний режим продовжував нещадний терор проти українців. Водночас, як свідчать архівні документи, партійна верхівка під час Голодомору не зазнавали проблем із продуктами харчування.

Як повідомлялося раніше, у Москві відкрився ресторан із назвою "НКВД".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.