Спецпроект

АНОНС: виставка "Бабин Яр: історія та долі" до Міжнародного дня пам'яті Голокосту

До Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту в Києві відкриється виставка "Бабин Яр: історія та долі".

Як повідомляють організатори, виставка покликана нагадати відвідувачам про трагічні події, які відбувалися в Бабиному Яру під час нацистської окупації і розповісти історію Голокосту в києві та на українських землях.

 

"Виставка занурює відвідувачів у трагічну атмосферу осінніх днів 1941 року – днів, коли нацисти почали знищення київського єврейства.     

Подорожуючи інсталяційними просторами виставки, відвідувачі спостерігають, як у мирне життя довоєнного Києва вривається гул літаків і розриви бомб. Як розривається простір на три трагічні дороги – фронт, евакуація, окупація. Як йдуть з міста його останні захисники, як 19 вересня 1941 року вступають в Київ німецькі війська, як 24 вересня вибухає Хрещатик...

Разом з киянами 1941 року відвідувачі виставки читають оголошення, розклеєні по місту. Вони розуміють, що на збори єврейським сім'ям залишається одна ніч і переживають разом з тими, хто 75 років тому намагався відібрати найнеобхідніше для довгої дороги – невідомо куди і невідомо на скільки.

А потім починається скорботний шлях – від бруківки міста на землю Бабиного Яру. Та під землю Бабиного Яру. Вугілля, попіл, перемішаний з піском... Невже це все, що залишилося від тих 33771 людей, розстріляних 29-30 вересня? Або від тих п'яти тисяч, кого розстріляли у наступні два дні? І тих, кого розстрілювали в Бабиному Яру наступні два роки? Євреїв, ромів, хворих і лікарів Кирилівській психіатричній лікарні, військовополонених, членів ОУН... Відповідь на це можуть дати тільки ті, хто живе сьогодні", –  говориться в анотації Інституту юдаїки, який підготував виставку.

27 січня, п’ятниця, 14.00

Місце: Національний історико-меморіальний заповідник "Бабин Яр" (Київ, вул. Мельникова, 44).

Організатори: Міжнародний меморіальний фонд "Бабин Яр", Асоціація єврейських організацій та громад України (Ваад) та Інститут юдаїки.

Вхід вільний.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.