Спецпроект

У Дніпрі відкрився перший в Україні музей АТО. ФОТО

23 січня в м. Дніпрі відкрили внутрішню експозицію першого в Україні музею Антитерористичної операції на Сході країни.

Про це повідомляє "Новое время" з посиланням на місцеві ЗМІ.

Повна назва музею – "Музей громадянського подвигу жителів Дніпропетровщини". Свого приміщення музей не має, а експонується в будівлі історичного музею ім. Дмитра Яворницького.

До уваги відвідувачів – три зали. У першому – особисті речі дніпропетровців, які воювали, дитячі малюнки на тему захисту України, одяг капеланів, нашивки добровольчих батальйонів та медичне приладдя.

Другий зал представляє фотографії загиблих воїнів і їхні речі.

Третя – мультимедійна – зала дає змогу відвідувачам зануритися в документальні хроніки російсько-української війни.

Відео проектується на всі чотири стіни музею, а в кінці з’являються кадри зі списками загиблих дрібним друком на чорному тлі.

Фото: "Фейсбук" Масі Найєма

"Дивлячись на чорні стіни з рясно написаними іменами загиблих, я багато разів повторюю собі: "вони тоді були живі". Ось вони всі – були живі. Кожне окреме життя, цілі картотеки особових справ, сотні папірців у держорганах як підтвердження їх реального існування – на пам’ять. Ні потиснути руку, ні сидіти тепер у темному куті бару, засуджуючи Антона Геращенка за танці на смерті Павла Шеремета, ні навіть банально напсати СМС "я не може говорити", – поділився враженнями про відвідини музею учасника АТО Масі Найєм.  

За повідомленнями медіа, на урочистому відкритті музею були дніпряни, жителі області та ветерани зі своїми родинами.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.