"Йолокост": сатирик висміяв зневажливі селфі на Меморіалі Голокосту. ФОТО

Проект "Yolocoast" поєднав селфі на Меморіалі Голокосту в Берліні з архівними фото нацистських таборів смерті.

Цим автор проекту німецький сатирик єврейського походження Шахак Шапіра (Shahak Shapira) хотів привернути увагу до сучасної комеморативної культури.

"Щодня біля 10 тис. людей відвідують Меморіал загиблим євреям Європи. Багато з них роблять дурні фотографії, стрибають, катаються на скейтборді чи велосипеді по 2711 бетонних плитах загальною площею 19 000 м². Є різні думки щодо точного значення і ролі Меморіалу Голокосту. Для багатьох ці сірі стели символізують надгробки 6 мільйонів євреїв, яких убили та поховали в братських могилах, або сірий попіл, що лишився після їх спалення в таборах смерті", — говориться на сайті проекту.

Якщо навести курсор на сучасне селфі (зліва), воно перетвориться на моторошне фото (справа), що є реальним кадром Голокосту часів Другої світової війни

Назва сайта "Йолокост" ("Yolocaust") є поєднанням популярного в соціальних медіа хештегу "Yolo" —  "you only live once" ("живеш лише раз") і слова "Голокост".

До початку роботи над проектом свою ідею Шапіра виношував біля року.

"Це явище я почав помічати в Берліні, а потім — бачити ці фото скрізь. І відчував, що люди повинні знати, що вони дійсно роблять або як інші можуть витлумачити те, що вони роблять", — пояснив Шапіра в коментарі для Бі-Бі-Сі.

Митець переглянув тисячі селфі на "Фейсбуці", в "Інстаграмі", "Тіндері" та в "Гріндрі" (Grindr, соцмережа для геїв), відібрав дюжину найбільш кричущих і наклав їх на архівні знімки з нацистських таборів смерті чи місць масових убивств євреїв. 

 

На додачу, митець розмістив на сайті проекту коротку пам’ятку у формі запитання — відповідь щодо поведінки на території Меморіалу:

- Що ж мені можна робити на території Меморіалу Голокосту, а що ні?

Жодна історична подія не йде в жодне порівняння з Голокостом. Як поводитися на місці пам’яті про загибель 6 мільйонів людей, вирішувати вам.

- Чи є це неповагою до жертв Голокосту?

Так, поведінка деяких людей на території меморіалу дійсно є зневажливою. Але жертви вже мертві, тому вони, певно, зайняті справами померлих людей, а не переймаються про те.

В останньому запитанні Шапіра дає свої контакти для тих, хто хоче, щоб його фото з Меморіалу було видалене із сайта.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.