"Йолокост": сатирик висміяв зневажливі селфі на Меморіалі Голокосту. ФОТО

Проект "Yolocoast" поєднав селфі на Меморіалі Голокосту в Берліні з архівними фото нацистських таборів смерті.

Цим автор проекту німецький сатирик єврейського походження Шахак Шапіра (Shahak Shapira) хотів привернути увагу до сучасної комеморативної культури.

"Щодня біля 10 тис. людей відвідують Меморіал загиблим євреям Європи. Багато з них роблять дурні фотографії, стрибають, катаються на скейтборді чи велосипеді по 2711 бетонних плитах загальною площею 19 000 м². Є різні думки щодо точного значення і ролі Меморіалу Голокосту. Для багатьох ці сірі стели символізують надгробки 6 мільйонів євреїв, яких убили та поховали в братських могилах, або сірий попіл, що лишився після їх спалення в таборах смерті", — говориться на сайті проекту.

Якщо навести курсор на сучасне селфі (зліва), воно перетвориться на моторошне фото (справа), що є реальним кадром Голокосту часів Другої світової війни

Назва сайта "Йолокост" ("Yolocaust") є поєднанням популярного в соціальних медіа хештегу "Yolo" —  "you only live once" ("живеш лише раз") і слова "Голокост".

До початку роботи над проектом свою ідею Шапіра виношував біля року.

"Це явище я почав помічати в Берліні, а потім — бачити ці фото скрізь. І відчував, що люди повинні знати, що вони дійсно роблять або як інші можуть витлумачити те, що вони роблять", — пояснив Шапіра в коментарі для Бі-Бі-Сі.

Митець переглянув тисячі селфі на "Фейсбуці", в "Інстаграмі", "Тіндері" та в "Гріндрі" (Grindr, соцмережа для геїв), відібрав дюжину найбільш кричущих і наклав їх на архівні знімки з нацистських таборів смерті чи місць масових убивств євреїв. 

 

На додачу, митець розмістив на сайті проекту коротку пам’ятку у формі запитання — відповідь щодо поведінки на території Меморіалу:

- Що ж мені можна робити на території Меморіалу Голокосту, а що ні?

Жодна історична подія не йде в жодне порівняння з Голокостом. Як поводитися на місці пам’яті про загибель 6 мільйонів людей, вирішувати вам.

- Чи є це неповагою до жертв Голокосту?

Так, поведінка деяких людей на території меморіалу дійсно є зневажливою. Але жертви вже мертві, тому вони, певно, зайняті справами померлих людей, а не переймаються про те.

В останньому запитанні Шапіра дає свої контакти для тих, хто хоче, щоб його фото з Меморіалу було видалене із сайта.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.