У Камені-Каширському декомунізували чотири вулиці. Одну назвали на честь лікаря УПА

У м. Камені-Каширському, що у Волинській області, перейменували вулицю імені радянського розвідника-диверсанта НКВД-НКГБ Миколи Кузнецова на честь лікаря УПА Євгена Карановича. Крім того, декомунізація торкнулася ще трьох вулиць і одного провулку.

Таке рішення в рамках "Закону про засудження тоталіртарних режимів" прийняли нещодавно депутати міськради, інформує "Волинь".

Крім вулиці Кузнецова, перейменували ще три вулиці та провулок міста. Зокрема, вулицю Дзержинського депутати перейменували на Йова Кондзелевича — відомого іконописця, а Комсомольську — на Світанкову.

Вулиця та провулок Котовського відтепер називатимуться іменем Князів Острозьких, які були відомими меценатами та оборонцями православної церкви.

ДОВІДКА:

Євген Каранович (псевдо "Караван") за німецької окупації  був лікарем м. Каменя-Каширського, згодом - лікарем у загоні УПА "Озеро". Виконував надскладні операції пораненим, врятував сотні людських життів. 

У 1943-ому поблизу села Хотешів (в районі села Мельники-Річицькі Ратнівського району) Каранович разом із медсестрою Марією та невідомими чотирма їхніми охоронцями потрапили у засідку, яку влаштували радянські партизани загону Федорова.

У бою загинули лікар Євген Каранович, медсестра Марія та інші повстанці. Їх урочисто поховали на цвинтарі біля Хотешівської церкви у спільній могилі. Зараз на ній установлено меморіальну дошку.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.