У Камені-Каширському декомунізували чотири вулиці. Одну назвали на честь лікаря УПА

У м. Камені-Каширському, що у Волинській області, перейменували вулицю імені радянського розвідника-диверсанта НКВД-НКГБ Миколи Кузнецова на честь лікаря УПА Євгена Карановича. Крім того, декомунізація торкнулася ще трьох вулиць і одного провулку.

Таке рішення в рамках "Закону про засудження тоталіртарних режимів" прийняли нещодавно депутати міськради, інформує "Волинь".

Крім вулиці Кузнецова, перейменували ще три вулиці та провулок міста. Зокрема, вулицю Дзержинського депутати перейменували на Йова Кондзелевича — відомого іконописця, а Комсомольську — на Світанкову.

Вулиця та провулок Котовського відтепер називатимуться іменем Князів Острозьких, які були відомими меценатами та оборонцями православної церкви.

ДОВІДКА:

Євген Каранович (псевдо "Караван") за німецької окупації  був лікарем м. Каменя-Каширського, згодом - лікарем у загоні УПА "Озеро". Виконував надскладні операції пораненим, врятував сотні людських життів. 

У 1943-ому поблизу села Хотешів (в районі села Мельники-Річицькі Ратнівського району) Каранович разом із медсестрою Марією та невідомими чотирма їхніми охоронцями потрапили у засідку, яку влаштували радянські партизани загону Федорова.

У бою загинули лікар Євген Каранович, медсестра Марія та інші повстанці. Їх урочисто поховали на цвинтарі біля Хотешівської церкви у спільній могилі. Зараз на ній установлено меморіальну дошку.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.