Спецпроект

Історик шукає фото в'язнів польського концтабору Явожно

Український історик у Польщі Євген Місило розшукує фотографії українців, що були в'язнями концентраційного табору Явожно в комуністичній Польщі (1947-1949).

Про це дослідник написав на своїй сторінці у "Фейсбуці"

Зараз Євген Місило завершує роботу над книгою про українських в'язнців Явожна.

"Пошукую фотографій в'язнів - оригінальних, які були на посвідках звільнення з табору (зразок поміщую нижче), а, якщо такі не збереглися, також фото з періоду перед в'язненням (виселенням), або після виходу на волю. Можуть бути оригінали (після копіювання негайнио поверну), або скани мінімум 300 дпі", - просить історик.

Посвідчення про звільнення українця з табору Явожно


Надсилати скани фотографій можна на електронну скриньку: akcjaw@gmail.com

Євген Місило відомий своїми дослідженнями українського питання в Польщі. Зокрема, він упорядкував збірники документів "Акція "Вісла", "Репатріація чи депортація. Переселення українців із Польщі до СРСР 1944-1946", "Трагедія села Павлокоми", том 22 "Літопис УПА" "УПА в світлі польських документів. Книга перша: Військовий суд Оперативної групи "Вісла" та ін.

За офіційними даними, в концтаборі Явожно було ув'язнено 3873 особи, у тому числі, понад 800 жінок і біля 100 дітей.

Дивіться також:

"За те, що ти є українець... Спогади з років 1944-1947"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.