УРЯД ЗАПРОВАДИВ ПРЕМІЮ ІМ. ГРУШЕВСЬКОГО ДЛЯ ІСТОРИКІВ

Кабінет Міністрів України схвалив запровадження державної премії ім. Михайла Грушевського за найкращі наукові та науково-популярні видання з історії України.

На своєму засіданні 18 січня уряд затвердив проект Закону України "Про внесення змін до статті 11 Закону України "Про державні нагороди України", доповнивши його Державною премією України імені Михайла Грушевського, передає сайт Міністерства культури.  

Премія передбачає дві номінації – за найкраще наукове і найкраще науково-популярне видання. Розмір премії визначатиме щорічно сам Президент України.  

"Сьогодні, в умовах російської військової  та інформаційної  агресії  Україна як ніколи  потребує уважної і скоординованої державної політики національної  пам’яті, спрямованої на консолідацію  суспільства довкола свого історичного минулого, виховання справжніх українських патріотів, здатних протидіяти антиукраїнській пропаганді.

Тому особливо гостро постає потреба в посиленні авторитету  українських істориків та відзначення державою ролі історичної науки, підтримка історичних досліджень та їх популяризація. Запровадження Державної  премії України імені Михайла Грушевського має на меті вирішення саме цих державних завдань", – прокоментував урядове рішення Міністр культури Євген Нищук.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.