УРЯД ЗАПРОВАДИВ ПРЕМІЮ ІМ. ГРУШЕВСЬКОГО ДЛЯ ІСТОРИКІВ

Кабінет Міністрів України схвалив запровадження державної премії ім. Михайла Грушевського за найкращі наукові та науково-популярні видання з історії України.

На своєму засіданні 18 січня уряд затвердив проект Закону України "Про внесення змін до статті 11 Закону України "Про державні нагороди України", доповнивши його Державною премією України імені Михайла Грушевського, передає сайт Міністерства культури.  

Премія передбачає дві номінації – за найкраще наукове і найкраще науково-популярне видання. Розмір премії визначатиме щорічно сам Президент України.  

"Сьогодні, в умовах російської військової  та інформаційної  агресії  Україна як ніколи  потребує уважної і скоординованої державної політики національної  пам’яті, спрямованої на консолідацію  суспільства довкола свого історичного минулого, виховання справжніх українських патріотів, здатних протидіяти антиукраїнській пропаганді.

Тому особливо гостро постає потреба в посиленні авторитету  українських істориків та відзначення державою ролі історичної науки, підтримка історичних досліджень та їх популяризація. Запровадження Державної  премії України імені Михайла Грушевського має на меті вирішення саме цих державних завдань", – прокоментував урядове рішення Міністр культури Євген Нищук.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.