Спецпроект

З'явилася петиція щодо будівництва другої черги Музею Голодомору

17 січня на сайті Кабінету Міністрів України розпочався збір підписів під петицією, яка пропонує оголосити міжнародний конкурс на розробку концепції та будівництво другої черги Національного музею "Меморіал жертв Голодомору".

Автором петиції є координатор проекту "LIKБЕЗ. Історичний фронт" та член Громадської ради при Президентові України з питань національної єдності Кирило Галушко.

Будівництво другої черги музею передбачене Указом Президента України № 523/2016 від 26.11.2016 р. "Про заходи у зв’язку з 85-ми роковинами Голодомору 1932 – 1933 років в Україні – геноциду Українського народу".

Згідно з указом, Кабінет Міністрів має забезпечити в установленому порядку вирішення питань щодо розвитку Національного музею "Меморіал жертв Голодомору", зокрема, щодо будівництва другої черги музею. Для цього у Державному бюджеті на 2017 рік уже передбачено 14,25 млн. грн. 

"Єдиний спосіб забезпечити це – оголосити відкритий міжнародний конкурс на створення концепції та будівництво музею, у якому б взяли участь не тільки українські, а й найвідоміші світові компанії, що спеціалізуються на проектуванні музеїв.

Тільки за таких умов наша держава зможе побудувати музей, який стане не тільки потужною просвітницькою установою, але й належним вшануванням мільйонів жертв Голодомору", – зазначено в коментарі до петиції. 

Відтак історик пропонує:

1) оголосити відкритий міжнародний конкурс на створення концепції та будівництво музею; 

2) для запобігання зловживанням із коштами державного бюджету забезпечити прозорість усіх процедур закупівель (зокрема, через систему Prozorro). 

Підписати петицію можна на сайті Кабінету Міністрів України.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.