"То була неволя". У Києві вшанують остарбайтерів. РОЗКЛАД ЗАХОДІВ

У Національному музеї історії України у Другій світовій війні пройдуть пам’ятні заходи на честь ушанування 75-ї річниці початку вивезення остарбайтерів до Третього Райху.

75 років тому розпочалося примусове вивезення населення України в Німеччину. Із часів використання рабської праці примусові роботи в Німеччині під час Другої світової війни були наймасовішим застосуванням праці іноземців в економіці окремої держави. За приблизними підрахунками, 1,72,4 млн українців були вивезені у Німеччину.

Перебуваючи на роботах у Третьому райху, "остарбайтери" виснажливо працювали, голодували, помирали від інфекційних хвороб і виснаження. Міжнародний військовий трибунал у Нюрнберзі у 1946 році визнав примусову працю іноземців, яку використовували в нацистській Німеччині, злочином проти людяності та порушенням норм міжнародного права.

 

Для вшанування цієї трагічної річниці 18 січня у Національному музеї історії України у Другій світовій війні (Київ, Лаврська 27) пройдуть пам’ятні заходи:

12:00: "Остарбайтери" – музейна рефлексія в експозитарному просторі.

  • Презентація музейної колекції та нових досліджень проблеми заступником генерального директора Національного музею історії України у Другій світовій війні Любов’ю Легасовою
  • Спогади Надії Слєсарєвої та інших колишніх "остарбайтерів".

12:30: Українці на примусових роботах у нацистській Німеччині. До історії проблеми.

Виступи:

  • Голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В'ятровича.
  • Президента Громадської організації "Міжнародний фонд "Взаєморозуміння і толерантність" Ігоря Лушнікова.
  • Завідувача відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України Олександра Лисенка.
  • Дослідника історії Другої світової війни, колекціонера Дмитра Піркла.

14:00: "Музейна платформа історика".

Зустріч із науковим співробітником Інституту історії України НАН України Тетяною Пастушенко. Тема: "Українські примусові робітники в нацистській Німеччині. Довгий шлях до визнання".

Також під час заходу відбудеться показ документальних свідчень українських примусових робітників.

Місце: вул. Лаврська, 27, м. Київ, Україна

Вхід вільний. Подія у "Facebook" за посиланням.

Організатори: Національний музей історії України у Другій світовій війні, Український інститут національної пам’яті, Інститут історії України НАН України, громадська організація Міжнародний фонд "Взаєморозуміння і толерантність"

Контакти: Тел. 097 198 98 07 Аліна Малород – реєстрація преси; e-mail: warmuseum.kiev@gmail.com.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.