"То була неволя". У Києві вшанують остарбайтерів. РОЗКЛАД ЗАХОДІВ

У Національному музеї історії України у Другій світовій війні пройдуть пам’ятні заходи на честь ушанування 75-ї річниці початку вивезення остарбайтерів до Третього Райху.

75 років тому розпочалося примусове вивезення населення України в Німеччину. Із часів використання рабської праці примусові роботи в Німеччині під час Другої світової війни були наймасовішим застосуванням праці іноземців в економіці окремої держави. За приблизними підрахунками, 1,72,4 млн українців були вивезені у Німеччину.

Перебуваючи на роботах у Третьому райху, "остарбайтери" виснажливо працювали, голодували, помирали від інфекційних хвороб і виснаження. Міжнародний військовий трибунал у Нюрнберзі у 1946 році визнав примусову працю іноземців, яку використовували в нацистській Німеччині, злочином проти людяності та порушенням норм міжнародного права.

 

Для вшанування цієї трагічної річниці 18 січня у Національному музеї історії України у Другій світовій війні (Київ, Лаврська 27) пройдуть пам’ятні заходи:

12:00: "Остарбайтери" – музейна рефлексія в експозитарному просторі.

  • Презентація музейної колекції та нових досліджень проблеми заступником генерального директора Національного музею історії України у Другій світовій війні Любов’ю Легасовою
  • Спогади Надії Слєсарєвої та інших колишніх "остарбайтерів".

12:30: Українці на примусових роботах у нацистській Німеччині. До історії проблеми.

Виступи:

  • Голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В'ятровича.
  • Президента Громадської організації "Міжнародний фонд "Взаєморозуміння і толерантність" Ігоря Лушнікова.
  • Завідувача відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України Олександра Лисенка.
  • Дослідника історії Другої світової війни, колекціонера Дмитра Піркла.

14:00: "Музейна платформа історика".

Зустріч із науковим співробітником Інституту історії України НАН України Тетяною Пастушенко. Тема: "Українські примусові робітники в нацистській Німеччині. Довгий шлях до визнання".

Також під час заходу відбудеться показ документальних свідчень українських примусових робітників.

Місце: вул. Лаврська, 27, м. Київ, Україна

Вхід вільний. Подія у "Facebook" за посиланням.

Організатори: Національний музей історії України у Другій світовій війні, Український інститут національної пам’яті, Інститут історії України НАН України, громадська організація Міжнародний фонд "Взаєморозуміння і толерантність"

Контакти: Тел. 097 198 98 07 Аліна Малород – реєстрація преси; e-mail: warmuseum.kiev@gmail.com.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.