Розшукуються оборонці Луганського аеропорту для створення фільму

Благодійний фонд "Народна підтримка воїнів АТО" шукає безпосередніх учасників та свідків подій, пов’язаних з обороною Луганського аеропорту.

Про це йдеться в оголошенні на сторінці фонду у "Фейсбуці".

"Для реалізації нашого проекту — створення книги та документального фільму про оборону Луганського аеропорту — ми збираємо свідчення і спогади учасників та свідків цих подій, а також фото- і відеоматеріали", — пишуть волонтери.

Усі, хто готовий допомогти, можуть писати в приватні повідомлення на сторінку фонду, електронну пошту nafront@i.ua або звертатися до координатора Сергія Глотова за тел.: (098) 361-90-73.

ДОВІДКА:

Оборона Луганського аеропорту підрозідлами Збройних сил України тривала 146 днів (8 квітня — 1 вересня 2014 року). У середині червня 2014 року 350—370 українських солдатів діяли в повному оточенні російських військ та терористичних формувань "ЛНР". За місяць командування сектору "А" розблокувало аеропорт, надавши його залозі підкріплення, боєприпаси та постачання.

На кінець серпня летовище обороняли 1,5-2 тис. українських військових, переважно з 80-ї аеромобільної бригади. Внаслідок шаленого штурму підрозділами російських 200-ї мотострілецької бригади та 3-ї бригади спецпризначення українські війська змушені були залишити аеропорт. Знищивши злітну смугу, вони прорвали кільце оточення й відступили.  

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.