Розшукуються оборонці Луганського аеропорту для створення фільму

Благодійний фонд "Народна підтримка воїнів АТО" шукає безпосередніх учасників та свідків подій, пов’язаних з обороною Луганського аеропорту.

Про це йдеться в оголошенні на сторінці фонду у "Фейсбуці".

"Для реалізації нашого проекту — створення книги та документального фільму про оборону Луганського аеропорту — ми збираємо свідчення і спогади учасників та свідків цих подій, а також фото- і відеоматеріали", — пишуть волонтери.

Усі, хто готовий допомогти, можуть писати в приватні повідомлення на сторінку фонду, електронну пошту nafront@i.ua або звертатися до координатора Сергія Глотова за тел.: (098) 361-90-73.

ДОВІДКА:

Оборона Луганського аеропорту підрозідлами Збройних сил України тривала 146 днів (8 квітня — 1 вересня 2014 року). У середині червня 2014 року 350—370 українських солдатів діяли в повному оточенні російських військ та терористичних формувань "ЛНР". За місяць командування сектору "А" розблокувало аеропорт, надавши його залозі підкріплення, боєприпаси та постачання.

На кінець серпня летовище обороняли 1,5-2 тис. українських військових, переважно з 80-ї аеромобільної бригади. Внаслідок шаленого штурму підрозділами російських 200-ї мотострілецької бригади та 3-ї бригади спецпризначення українські війська змушені були залишити аеропорт. Знищивши злітну смугу, вони прорвали кільце оточення й відступили.  

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.