АНОНС: "Свято Різдвяних Василів" у Києві

13 січня відбудеться "Свято Різдвяних Василів" – вечір пам’яті Василя Стуса, Василя Симоненка, Василя Чумака, Василя Еллана-Блакитного, які народилися в ці Різдвяні дні.

Свято було започатковане філософом, публіцистом, дисидентом Євгеном Сверстюком; за його життя в цей день відбувалося оголошення лауреатів премії Василя Стуса. Відтак, тепер Свято – це також вечір пам’яті і Євгена Сверстюка.

Цього року вечір приурочений також до 45-річчя операції "Блок", проведеної КГБ УРСР 12–14 січня 1972 року.

Під час операції були заарештовані дисиденти Василь Стус, Іван Світличний, Євген Сверстюк, Леонід Плющ, Данило Шумук, Микола Плахотнюк, Іван Коваленко, В’ячеслав Чорновіл, Михайло Осадчий, Іван Гель, Ірина Стасів-Калинець та багато інших.

Вона ознаменувала початок масштабних репресій проти учасників правозахисного руху спочатку в Україні, а згодом – в усьому СРСР, які призвели до придушення руху шістдесятників.

На вечорі виступлять:

дружина Євгена Сверстюка Валерія Андрієвська, скрипалька Віра Бондар, співачка Олена Голуб, дитячий ансамбль "Дай Боже", бард Ігор Жук, заслужений артист України Тарас Компаніченко і гурт "Хорея козацька", гітарист Григорій Лук’яненко, співачка Неля Франчук. Ведучі – правозахисниця Леся Матвійчук, актор Кирило Булкін.

Під час свята відбудеться презентація книжки відомого українського дипломата, правника часів Української революції Михайла Шкільника "Україна у боротьбі за державність у 1917-1921 рр." з передмовою Євгена Сверстюка "Цю книжку треба знати".

Слово про книжку й автора – упорядник видання, професор Владислав Верстюк.

Субота, 13 січня, 18.00

Місце: конференц-зала Київського міського будинку учителя (вул. Володимирська, 57, 2-й поверх).

Організатори: видавництво "Кліо", правозахисна організація "Євромайдан SOS", Київський міський будинок учителя.

Вхід вільний.

Дивіться також:

КГБ проти українських дисидентів. Справа "Блок"

"Сам пишу, сам цензурую, сам видаю, сам поширюю і сам відсиджую за це"

Арештована коляда, або Погром 12 січня 1972-го

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.