Генпрокурор обіцяє реабілітувати борців за незалежність України

30 грудня відбулася зустріч Генерального прокурора України Юрія Луценка та низки істориків, архівістів і краєзнавців. Учасники наради ухвалили об’єднати зусилля у справі реабілітації учасників боротьби за незалежність України у ХХ ст.

На зустрічі з Луценком були присутні: представники Українського інституту національної пам’яті Ігор Кулик та Сергій Рябенко, Інституту історії України НАН — к. і. н. Роман Подкур, провідний науковий співробітник Галузевого державного архіву СБУ В'ячеслав Василенко і представники Історичного клубу "Холодний Яр" Роман Коваль та Микола Тихонов.

"Головною темою цієї зустрічі було питання реабілітації не тільки вояків армії УНР, але й "усусів", Галицької армії і повстансько-партизанських загонів. Ми визначили період 19171933 роки і працюватимемо над реабілітацією діячів саме цієї доби", — сказав Роман Коваль у коментарі для Укрінформу.

Ігор Кулик, Юрій Луценко та Роман Коваль. Фото: uinp.info

У цьому контексті йшлося про потребу ухвалення парламентом нового закону про реабілітацію жертв радянських репресій, проект якого підготував УІНП у співпраці з Центром досліджень визвольного руху та групою "Політика національної пам’яті" Реанімаційного пакету реформ. Планується, що законопроект внесуть на розгляд Верховної Ради в лютому 2017 року.

"Адже відомо, що в Україні досі діє закон, прийнятий у квітні 1990-го року, який визнавав усіх людей, що боролися проти радянської влади зі зброєю в руках, бандитами і злочинцями. Тож ми сподіваємося, що в лютому може статися історична подія і борці за волю України будуть визнані борцями, а не бандитами", — пояснив Коваль.

Новий закон про реабілітацію торкнеться в першу чергу вояків Армії Української Народної Республіки та повстанських загонів періоду Української революції 1917—1921 і наступних років.

За даними "Історичної правди", Архів СБУ представив генпрокуророві попередній список на реабілітацію 1067 повстанців від 140 повстанських формувань, які діяли в 1918—1920-х роках. Подібні списки надали також і дослідники Історичного клубу "Холодний Яр".

Очільник ГПУ, за словами Коваля, виявив розуміння ситуації та бажання посприяти ухваленню позитивного рішення ВР щодо нового закону про реабілітацію жертв радянських репресій.

Юрій Луценко, до того ж, пообіцяв, що вказані у списках особи будуть реабілітовані максимум за півроку.

Масштаби цієї реабілітації, за словами Коваля, величезні: може йтися навіть про мільйон або мільйони людей. Такий висновок дослідник робить із того, що за роки незалежності лише в одній області України — Львівській — було реабілітовано близько 240 тисяч осіб, а нереабілітованих залишилося ще більше.

Новий закон має запровадити загальний механізм, за допомогою якого нащадкам учасників визвольних змагань уже не потрібно буде обстоювати в суді честь своїх рідних. Вони будуть реабілітовані автоматично.

Коваль додав, що питання щодо можливості реабілітації вояків підпілля ОУН і УПА також порушувалося на зустрічі з Луценком.  Проте, все ж, було вирішено розбити цю справу на два етапи: за найближчі півроку домогтися реабілітації діячів згаданого періоду, а тоді вже повернутися до ОУН і УПА.

Нагадаємо, що відповідно до статті 2 чинного закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні", особи, які брали участь у збройній боротьбі проти радянської влади реабілітації не підлягають.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.