З’явилася науково-популярна книга про українську історію Криму

Видавництво К.І.С. видало збірник історичної публіцистики "Наш Крим: неросійські історії українського півострова".

Про це "Історичній правді" повідомив упорядник та один із авторів збірника Сергій Громенко.

Автори позиціонують свій витвір як засіб проти російської пропаганди. А саме міфу про Крим як про "ісконну русскую землю", що "завжди належала Росії".

"Автори цієї книги, відомі науковці та публіцисти, не ставлять за мету замінити російський історичний міф іншим — українським чи кримськотатарським, — а прагнуть показати минуле півострова у всій його складності та різноманітності", — повідомляється в анотації до книги.  

 

Статті збірки охоплюють період від становлення Кримського ханства і до відновлення української незалежності у 1991 році.

Авторський колектив: Ярослав АнтонюкГульнара БекіроваПетро ВольвачВладислав ГрибовськийСергій ГроменкоВадим ДжувагаАндрій ІванецьОлеся ІсаюкВахтанг КіпіаніБогдан Короленко,Олена ЛюбовецьМаксим МайоровРостислав ПилявецьЯрослав ТинченкоВіктор ТрегубовСтаніслав Цалик.

Завантажити видання можна на сайті Українського інституту національної пам’яті.

Зміст

Історія Криму між міфом та реальністю

Розділ 1. Кримський ханат і його сусіди XV ст. — 1783 р.

Сергій Громенко. Як козаки з кримськими татарами від турків Крим боронили 
Владислав Грибовський. Ханська Україна
Владислав Грибовський. Запорожці та завоювання Криму Російською імперією
Вадим Джувага. Одна з перших депортацій імперії.Як кримськими греками заселили Дике Поле
Богдан Короленко. "Принуждение к союзу": як Крим став "ісконно руськім" 
Станіслав Цалик. "Решилися Мы взять под державу Нашу полуостров Крымский"
Богдан Короленко. Шагін-Гірей.Сокіл, впольований двоголовим орлом


Розділ 2. В тіні двоголового орла 1783–1917 рр.


Станіслав Цалик. Росії заборонили мати флот на Чорному морі
Ростислав Пилявець. Севастополь — місто української слави. Про українців у Кримській війні 
Гульнара Бекірова. Левко Симиренко:  "У Криму я ніби знайшов свою другу батьківщину" 
Гульнара Бекірова. "Великий вчитель". Ісмаїл Гаспринський
Станіслав Цалик. Дерев’яний паркан відділяв чоловічий пляж від жіночого

Розділ 3. У вихорі революції 1917–1920 рр.

Сергій Громенко. Ant Etkenmen (Я Поклявся): Номан Челебіджіхан
Гульнара Бекірова. Джафер Сейдамет
Ярослав Тинченко. Український флот і кримське питання у 1917–1918 роках 
Олеся Ісаюк. Операція "Флот для України"
Андрій Іванець. Українсько-кримськотатарський союз революційного часу
Андрій Іванець. Проти "Єдиної і Неділимої". Українське підпілля в армії Врангеля


Розділ 4. Міжвоєнне двадцятиліття 1921–1941 рр.

Гульнара Бекірова. "…Населення, особливо сільське і головним чином татарське, відчуває сильну нестачу і майже приречене на голодну смерть".
Гульнара Бекірова. Кримська АРСР. 
Гульнара Бекірова. Велі Ібраїмов.
Гульнара Бекірова. Розстріл 17 квітня 1938 року. 

Розділ 5. Кривава земля, спустошена земля 1941–1954 рр.

Ярослав Антонюк, Сергій Громенко. Тризуб над півостровом: ОУН у Криму.
Гульнара Бекірова. "Изгнали всех бессудно и бесправно…". 
Сергій Громенко. Кримські татари — ціна війни, ціна миру. 
Віктор Трегубов. Про малі народи замовте слово.
Сергій Громенко. Вітчим народів.Навіщо Сталін виселив давні етноси Криму. 
Гульнара Бекірова. Якщо не буде Чорного моря, не буде Криму, чи не буде Ай-Петрі, для чого мені тоді жити? 
Вахтанг Кіпіані. Цікаві книжки. Российская Федерация против Мустафы Джемилева. Омский процесс.

Розділ 6. За київським часом 1954–1991 рр.

Петро Вольвач. Чи став би Крим орденом на грудях планети, якби не українські мозолі?.
Сергій Громенко. Кримський якір: Що стояло за передачею півострова у 1954 році. . 
Гульнара Бекірова. Петро Григоренко. 
Гульнара Бекірова. Живий смолоскип над Кримом. 
Олена Любовець. Фантомні болі Імперії. Чи могла Україна втратити Крим у 1990-х?. 
Гульнара Бекірова. II Курултай кримськотатарського народу. 

Замість післямови
Сергій Громенко, Богдан Короленко, Максим Майоров. Справді наукова та об’єктивна? Рецензія на: "История Крыма". — М.: Олма, 2015. — 464 с.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.