З’явилася науково-популярна книга про українську історію Криму

Видавництво К.І.С. видало збірник історичної публіцистики "Наш Крим: неросійські історії українського півострова".

Про це "Історичній правді" повідомив упорядник та один із авторів збірника Сергій Громенко.

Автори позиціонують свій витвір як засіб проти російської пропаганди. А саме міфу про Крим як про "ісконну русскую землю", що "завжди належала Росії".

"Автори цієї книги, відомі науковці та публіцисти, не ставлять за мету замінити російський історичний міф іншим — українським чи кримськотатарським, — а прагнуть показати минуле півострова у всій його складності та різноманітності", — повідомляється в анотації до книги.  

 

Статті збірки охоплюють період від становлення Кримського ханства і до відновлення української незалежності у 1991 році.

Авторський колектив: Ярослав АнтонюкГульнара БекіроваПетро ВольвачВладислав ГрибовськийСергій ГроменкоВадим ДжувагаАндрій ІванецьОлеся ІсаюкВахтанг КіпіаніБогдан Короленко,Олена ЛюбовецьМаксим МайоровРостислав ПилявецьЯрослав ТинченкоВіктор ТрегубовСтаніслав Цалик.

Завантажити видання можна на сайті Українського інституту національної пам’яті.

Зміст

Історія Криму між міфом та реальністю

Розділ 1. Кримський ханат і його сусіди XV ст. — 1783 р.

Сергій Громенко. Як козаки з кримськими татарами від турків Крим боронили 
Владислав Грибовський. Ханська Україна
Владислав Грибовський. Запорожці та завоювання Криму Російською імперією
Вадим Джувага. Одна з перших депортацій імперії.Як кримськими греками заселили Дике Поле
Богдан Короленко. "Принуждение к союзу": як Крим став "ісконно руськім" 
Станіслав Цалик. "Решилися Мы взять под державу Нашу полуостров Крымский"
Богдан Короленко. Шагін-Гірей.Сокіл, впольований двоголовим орлом


Розділ 2. В тіні двоголового орла 1783–1917 рр.


Станіслав Цалик. Росії заборонили мати флот на Чорному морі
Ростислав Пилявець. Севастополь — місто української слави. Про українців у Кримській війні 
Гульнара Бекірова. Левко Симиренко:  "У Криму я ніби знайшов свою другу батьківщину" 
Гульнара Бекірова. "Великий вчитель". Ісмаїл Гаспринський
Станіслав Цалик. Дерев’яний паркан відділяв чоловічий пляж від жіночого

Розділ 3. У вихорі революції 1917–1920 рр.

Сергій Громенко. Ant Etkenmen (Я Поклявся): Номан Челебіджіхан
Гульнара Бекірова. Джафер Сейдамет
Ярослав Тинченко. Український флот і кримське питання у 1917–1918 роках 
Олеся Ісаюк. Операція "Флот для України"
Андрій Іванець. Українсько-кримськотатарський союз революційного часу
Андрій Іванець. Проти "Єдиної і Неділимої". Українське підпілля в армії Врангеля


Розділ 4. Міжвоєнне двадцятиліття 1921–1941 рр.

Гульнара Бекірова. "…Населення, особливо сільське і головним чином татарське, відчуває сильну нестачу і майже приречене на голодну смерть".
Гульнара Бекірова. Кримська АРСР. 
Гульнара Бекірова. Велі Ібраїмов.
Гульнара Бекірова. Розстріл 17 квітня 1938 року. 

Розділ 5. Кривава земля, спустошена земля 1941–1954 рр.

Ярослав Антонюк, Сергій Громенко. Тризуб над півостровом: ОУН у Криму.
Гульнара Бекірова. "Изгнали всех бессудно и бесправно…". 
Сергій Громенко. Кримські татари — ціна війни, ціна миру. 
Віктор Трегубов. Про малі народи замовте слово.
Сергій Громенко. Вітчим народів.Навіщо Сталін виселив давні етноси Криму. 
Гульнара Бекірова. Якщо не буде Чорного моря, не буде Криму, чи не буде Ай-Петрі, для чого мені тоді жити? 
Вахтанг Кіпіані. Цікаві книжки. Российская Федерация против Мустафы Джемилева. Омский процесс.

Розділ 6. За київським часом 1954–1991 рр.

Петро Вольвач. Чи став би Крим орденом на грудях планети, якби не українські мозолі?.
Сергій Громенко. Кримський якір: Що стояло за передачею півострова у 1954 році. . 
Гульнара Бекірова. Петро Григоренко. 
Гульнара Бекірова. Живий смолоскип над Кримом. 
Олена Любовець. Фантомні болі Імперії. Чи могла Україна втратити Крим у 1990-х?. 
Гульнара Бекірова. II Курултай кримськотатарського народу. 

Замість післямови
Сергій Громенко, Богдан Короленко, Максим Майоров. Справді наукова та об’єктивна? Рецензія на: "История Крыма". — М.: Олма, 2015. — 464 с.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.