Книжка Гітлера "Моя боротьба" стала бестселером у Німеччині

Перше з часів Другої світової війни перевидання книги Адольфа Гітлера "Моя боротьба" б’є рекорди з продажів.

Німецький Інститут сучасної історії (Institut für Zeitgeschichte, ІфЦ) випустив перевидання в січні минулого року, інформує британське видання "Індепендент".

Після самогубства Адольфа Гітлера в 1945 році авторські права на його сумнозвісну книгу "Майн кампф" ("Моя боротьба") перейшли до землі Баварія, яка відмовилася від будь-яких наступних перевидань цієї неоднозначної книги в Німеччині.

Однак, згідно із законом про авторські права, чинним на території Баварії, через 70 років після смерті автора текст стає суспільним надбанням. Тобто, з 2016 року його може публікувати кожен охочий.

У січні того року Інститут сучасної історії випустив перше перевидання цього маніфесту антисемітизму. Двотомник розкупили на сайті Інтернет-магазину "Amazon" за лічені години.

Адольф Гітлер "Моя боротьба", критичне видання, том перший. Фото: independent.co.uk

З тих пір ІфЦ виявив, що з січня було продано 85 000 примірників "Моєї боротьби" з ґрунтовними коментарями, що зробило книгу одним із бестселерів Німеччини 2016 року. Шосте видання надійде в книгарні цього місяця пізніше.

Чимало оглядачів висловлювали побоювання, що ІфЦ мимоволі поширює нацистську пропаганду. Коментуючи суперечки навколо перевидання книги, директор ІфЦ Андреас Віршинг сказав виданню "Зе Гардіан":

"Навпаки, дискусії щодо світогляду Гітлера та його підходу до пропаганди дають змогу поглянути на причини й наслідки тоталітарних ідеологій в час, коли авторитарні політичні погляди та праві гасла здобувають популярність".

Як повідомляють, Інститут зібрав дані регіональних книгарень, які відзначили, що переважно "цікавляться політикою та історією покупці та освітяни, а не реакціонери чи праворадикали".

Незважаючи на те, що багато країн виявили зацікавлення до видання "Майн кампф" із коментарями, наразі плануються переклади лише англійською та французькою мовами.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.