Для станції метро "Петрівка" в Києві шукають нову назву. ВІДЕО

Київська міська рада запропонувала перейменувати станцію метро "Петрівка"

Про це повідомляє "Київський метрополітен" на своїй сторінці у "Фейсбуці".  

"Для метрополітену зміна назв — не новинка. За 56 років роботи уже перейменовано 13 станцій, причому одну аж двічі (Площа Калініна — Площа Жовтневої революції — Майдан Незалежності)", — зазначають у комунальному підприємстві.

Наразі є пропозиція Київради назвати станцію "Почайна".

Потреба перейменування зумовлена тим, що назва "Петрівка" походить від прізвища більшовицького діяча Голови Всеукраїнського виконавчого комітету УСРР Григорія Петровського, на честь якого також називався Дніпропетровськ.

Петровський був найбільш проросійським з-поміж українських більшовиків. Він був прихильником сталінського автономістського (на противагу федеративному) плану при створенні СРСР, противником політики українізації та одним із організаторів Голодомору 19321933 років.

Підприємство запрошує киян долучитися до обговорення нової назви і пропонувати свої варіанти.

Як змінювалися назви станцій київського метрополітену можна переглянути у відеоролику:

Як відомо, 21 травня 2015 року набули чинності декомунізаційні закони. В рамках реформи громадянам надано вільний доступ до архівних матеріалів радянського періоду та передбачено зміни назв населених пунктів, географічних об'єктів та місцевої топоніміки яка містить елементи тоталітарної пропаганди.

Нагадаємо, що 19 травня цього року Верховна Рада перейменувала Дніпропетровськ на Дніпро.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.