В Архангельську відкрили триметровий пам’ятник Сталіну. ФОТО

24 грудня в м. Архангельську в Росії урочисто відкрили пам’ятник Йосипу Сталіну заввишки три метри.

Статуя розташовується у дворі торговельного центру "Бум", передає "Новая газета". Монумент являє собою триметрову стелу і бюст із граніту й бронзи.

Відкриття статуї. Фото: спільнота "ВКонтакті" Online Архангельск

Хоча відкриття відбулося тільки сьогодні, сам пам’ятник спорудили таємно ще в жовтні.

Ініціатором такого вшанування радянського диктатора став депутат міської думи Архангельська від Компартії Росії Олександр Афанасьєв.

Так виглядав бюст диктатора до встановлення на постамент. Фото: Артем Келарьов, region29.ru

"Такого зображення Сталіна ще не було. Комірець його шинелі трохи відігнутий, наче його колихає вітер, а сам Сталін непорушний, не згинається. Тепер ми маємо для столиці Поморської Півночі свій, авторський, неповторний ніде пам’ятник — символ, що покликаний згуртувати російський народ", — сказав Афанасьєв виданню "FlashNord".

Комуніст сподівається, що згодом монумент установлять на проспекті Троїцького в центрі міста й готує потрібні для цього документи.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.