АНОНС: Треті Чорноволівські читання в Києві

Видавництво "Смолоскип" запрошує на наукову конференцію "Треті Чорноволівські читання".

До вашої уваги – доповіді науковців, дискусії та презентація 10 тому зібрання творів В’ячеслава Чорновола. Рефлексії навколо постаті видатного українського політика ХХ століття особливо актуальні сьогодні, в надзивчайно драматичний момент нашої історії.

Порядок денний конференції

14.00 – реєстрація учасників,

14.30 – початок роботи,

17.30 – презентація 10 тому творів В.Чорновола.

 

Програма виступів

Відкриття наукової конференції

    Вітання директора Видавництва "Смолоскип" Ростислава Семківа

   Вітання упорядника Творів В. Чорновола Валентини Чорновіл

Модератор: Василь Деревінський

Учасники:

ЯРОСЛАВ СЕКО, к.і.н., доцент кафедри нової і новітньої історії та методики викладання історії Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка (м. Тернопіль)

"Чорноволівська акція 5 вересня 1965 року".

ОЛЕГ БАЖАН, к.і.н., доцент кафедри історії Національного університету "Києво-Могилянська академія" (м. Київ)

"Вячеслав Чорновол як об’єкт секретної справи КДБ "Блок".

ВАЛЕРІЙ ОСТРОВСЬКИЙ, к.і.н., доцент кафедри теорії та методики навчання, методист лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (м. Київ)

"Вячеслав Чорновіл і Зіновій Красівський: переплетіння доль і звершень".

ПАВЛО САЦЬКИЙ, к.і.н., доцент кафедри політичної історії ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (м. Київ)

"В. Чорновіл і вибори Президента України 1991 р.: альтернатива для регіональних еліт".

Євген Перегуда, д. політ. н., професор, зав. кафедри політичних наук Київського національного університету будівництва і архітектури (м. Київ)

"В. Чорновіл і національно-демократичний рух в Україні".

СЕРГІЙ АДАМОВИЧ, д. і.н., професор кафедри теорії та історії держави і права Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (м.Івано-Франківськ)

"Ідея соборності в творчій спадщині та діяльності В. Чорновола".

ОЛЕНА МЕЛЬНИКОВА, викладач кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету (м. Маріуполь)

"Журналістика В. Чорновола: історіографічний аспект".

ІННА БУРДА, к.і.н., доцент кафедри політичних наук Київського національного університету будівництва і архітектури (м. Київ)

"В. Чорновіл. Штрихи до портрету".

ВАСИЛЬ ДЕРЕВІНСЬКИЙ, д.і.н., професор кафедри політичних наук Київського національного університету будівництва і архітектури (м. Київ)

"Грані особистості Вячеслава Чорновола".

До оргкомітету конференції ввійшли директор видавництва "Смолоскип" Ростислав Семків і доктор історичних наук, професор Київського національного університету будівництва і архітектури Василь Деревінський.

24 грудня, субота, 14.00

Місце: видавництво "Смолоскип" (Київ, вул. Межигірська, 21).

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.