До польських архівів передали найбільшу приватну колекцію документів Армії Крайової

20 грудня до Архіву новітніх актів у Варшаві передали велику колекцію документів ветерана АК Станіслава Костки-Домброви.

Ця збірка – найбільша колекція, присвячена польській партизанській армії, створена приватною особою передає monitor-press.info з посиланням на видання "Wprost". Серед паперів – листівки, преса, плакати й оригінали листів і газет Армії Крайової.

Урочиста передача та презентація відбулися у вівторок, 20 грудня, в приміщенні Фонду Польської підпільної держави. Відтоді документи зберігатимуться в державному Архіві новітніх актів завдяки зусиллям Міністерства культури й національної спадщини Польщі та Центральної дирекції державних архівів.

ДОВІДКА:

Станіслав Костка-Домброва під кінець Другої світової війни створив партизанську групу на території колишнього округу Армії Крайової Перемишль, пізніше – на території округів Санок і Кросно. Після війни був головою Відділу інформації та безпеки, керівником служби безпеки "Стража", яка охороняла підпільну антикомуністичну організацію "Воля і незалежність".

5 березня 1946 року його арештували спецслужби комуністичної Польщі й засудили на 7 років ув’язнення. За свою діяльність зі збереження пам’яті про солдатів Армії Крайової Костка-Домбровський отримав нагороду Хранителя національної пам’яті Інституту національної пам’яті.

Крім того, він нагороджений найвищою військовою відзнакою – орденом "Virtuti Militari" V класу, орденом "Polonia Restituta" III i IV класів, Хрестом доблесних, Срібним хрестом заслуги з мечами, Військовою медаллю, хрестом Армії Крайової та Партизанським хрестом.

Як повідомлялося раніше, польські історики виступили із засудженням політизації історичної науки.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.