Меморіальну таблицю на честь Вацлава Гавела відкрили чеський міністр і віце-спікер українського парламенту

Громадянська компанія з перейменування одного з найбільших бульварів Києва завершилося встановленням меморіальної таблиці на честь драматурга, антикомуніста, першого президента Чеської республіки Вацлава Гавела.

У четвер, в урочистій церемонії відкриття таблиці взяли участь міністр культури Чеської республіки Даніел Герман, перший віце-спікер українського парламенту Ірина Геращенко, тимчасово повірена у справах Чеської республіки в Україні Здена Цаісова, голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, ініціатор громадянської компанії "Бульвар Вацлава Гавела" Зорян Кісь, представники українських парламенту, уряду та київського самоврядування.

Бульвар Вацлава Гавела, 1/28. Фото: Віталій Лямічев 

"Вацлав Гавел був особистістю, якій досі є що нам сказати. Він вчить нас розуміти інших, захищати правду, бути солідарними з тими, хто в скруті. (…) Здається мені, він би й сьогодні дуже здивувався такій увазі і пошані до себе. Тому я хочу подякувати усім, хто реалізував цю ініціативу" - звернувся до присутніх на урочистості міністр культури Чеської республіки Даніел Герман.

 Міністр культури Чеської республіки Даніел Герман. Фото: fb Ірини Геращенко

І віце-спікер українського парламенту, і голова УІНП зауважили, що це перейменування не було б можливим без прийняття закону про засудження тоталітарних режимів.

"У процесах декомунізаціїї ми значною мірою запозичували досвід наших чеських сусідів, які як і інші успішні посткомуністичні країни Східної Європи показали, що подолання тоталітарної спадщини і декомунізація є невід’ємним елементом перетворення цих країн на успішні демократичні держави і інтеграції їх у Європейський Союз" - наголосив Володимир В’ятрович.

"Процес того, як з’являвся бульвар Вацлава Гавела у Києві – прекрасний приклад того, наскільки змінилися українці. Декомунізація стала для українців школою демократії: ми навчилися об’єдуватися, ми навчилися впливати на владу!" - додав історик.

Колишній бульвар Івана Лепсе, названий на честь радянського партійного і профспілкового діяча, підлягав перейменуванню в рамках декомунізації.

У вересні 2015 року сформувалася ініціативна група, яка розпочала громадянську компанію з перейменування цієї вулиці на честь Вацлава Гавела.   

Під час громадського обговорення пропозиції нової назви на сайті КМДА була виявлена "накрутка" голосів проти імені Гавела. Із 2011 голосів "проти" були накручені 1012 голосів. "ЗА" перейменування бульвару на честь Вацлава Гавела проголосувало 3529 осіб.

До публічної кампанії на підтримку назви імені Вацлава Гавела долучилися "Історична правда", а також низка громадських і політичних діячів: співак і композитор Святослав Вакарчук, історик і журналіст Вахтанг Кіпіані, політолог Олексій Гарань, народні депутати Мустафа Найєм та Микола Княжицький, екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, багато інших відомих українців.

Автором меморіальної таблиці є відомий скульптор Костянтин Скритуцький.

 "Правда і любов повинні перемогти брехню і ненависть"

Вацлав Гавел (5 жовтня 1936 — 18 грудня 2011) — друг України, Президент Чехословаччини (1989-1992), Президент Чехії (1993-2003), чеський політик та громадський діяч, дисидент, критик комуністичного режиму, драматург та есеїст. Автор "підручника з подолання тоталітаризму" - есею "Сила безсилих".

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.