Меморіальну таблицю на честь Вацлава Гавела відкрили чеський міністр і віце-спікер українського парламенту

Громадянська компанія з перейменування одного з найбільших бульварів Києва завершилося встановленням меморіальної таблиці на честь драматурга, антикомуніста, першого президента Чеської республіки Вацлава Гавела.

У четвер, в урочистій церемонії відкриття таблиці взяли участь міністр культури Чеської республіки Даніел Герман, перший віце-спікер українського парламенту Ірина Геращенко, тимчасово повірена у справах Чеської республіки в Україні Здена Цаісова, голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, ініціатор громадянської компанії "Бульвар Вацлава Гавела" Зорян Кісь, представники українських парламенту, уряду та київського самоврядування.

Бульвар Вацлава Гавела, 1/28. Фото: Віталій Лямічев 

"Вацлав Гавел був особистістю, якій досі є що нам сказати. Він вчить нас розуміти інших, захищати правду, бути солідарними з тими, хто в скруті. (…) Здається мені, він би й сьогодні дуже здивувався такій увазі і пошані до себе. Тому я хочу подякувати усім, хто реалізував цю ініціативу" - звернувся до присутніх на урочистості міністр культури Чеської республіки Даніел Герман.

 Міністр культури Чеської республіки Даніел Герман. Фото: fb Ірини Геращенко

І віце-спікер українського парламенту, і голова УІНП зауважили, що це перейменування не було б можливим без прийняття закону про засудження тоталітарних режимів.

"У процесах декомунізаціїї ми значною мірою запозичували досвід наших чеських сусідів, які як і інші успішні посткомуністичні країни Східної Європи показали, що подолання тоталітарної спадщини і декомунізація є невід’ємним елементом перетворення цих країн на успішні демократичні держави і інтеграції їх у Європейський Союз" - наголосив Володимир В’ятрович.

"Процес того, як з’являвся бульвар Вацлава Гавела у Києві – прекрасний приклад того, наскільки змінилися українці. Декомунізація стала для українців школою демократії: ми навчилися об’єдуватися, ми навчилися впливати на владу!" - додав історик.

Колишній бульвар Івана Лепсе, названий на честь радянського партійного і профспілкового діяча, підлягав перейменуванню в рамках декомунізації.

У вересні 2015 року сформувалася ініціативна група, яка розпочала громадянську компанію з перейменування цієї вулиці на честь Вацлава Гавела.   

Під час громадського обговорення пропозиції нової назви на сайті КМДА була виявлена "накрутка" голосів проти імені Гавела. Із 2011 голосів "проти" були накручені 1012 голосів. "ЗА" перейменування бульвару на честь Вацлава Гавела проголосувало 3529 осіб.

До публічної кампанії на підтримку назви імені Вацлава Гавела долучилися "Історична правда", а також низка громадських і політичних діячів: співак і композитор Святослав Вакарчук, історик і журналіст Вахтанг Кіпіані, політолог Олексій Гарань, народні депутати Мустафа Найєм та Микола Княжицький, екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, багато інших відомих українців.

Автором меморіальної таблиці є відомий скульптор Костянтин Скритуцький.

 "Правда і любов повинні перемогти брехню і ненависть"

Вацлав Гавел (5 жовтня 1936 — 18 грудня 2011) — друг України, Президент Чехословаччини (1989-1992), Президент Чехії (1993-2003), чеський політик та громадський діяч, дисидент, критик комуністичного режиму, драматург та есеїст. Автор "підручника з подолання тоталітаризму" - есею "Сила безсилих".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.