АНОНС: У Києві пройде фестиваль української есеїстики "Шерех-2016"

Зануритись у доробок українських есеїстів, послухати сучасної творців, а також познайомитись з молодим українським словом можна буде 16-18 грудня на фестивалі "Шерех-2016".

Фестиваль "Шерех" названо за псевдонімом батька української есеїстики Юрія Шевельова.

Шерех – це його найособистіше ім'я для найважливіших думок. Водночас "шерех" – це звук від гортання сторінок. Українська думка має багато сторінок, чи мало з них було вирвано. Перипетії, які пережили й переживає українська думка, неодмінно потребує рефлексії

Ці два дні фестивалю пройдуть під знаком Думки: читання, майстер-класи, дискусії, презентації; зустрічі і знайомства; кава і книги – книги і кава; камін, відкритий мікрофон; запеклі дискусії; вечірки і семінари.

Кульмінацією фестивалю стане вручення ІV Премії імені Юрія Шевельова та відзначення молодих есеїстів.

 

Серед учасників фестивалю ШЕРЕХ - письменники, літературознавці, критики, видавці, блогери, філософи: Володимир Єрмоленко, Андрій Бондар, Оля Гнатюк, Ірина Славінська, Дана Павличко, Софія Андрухович, Євгеній Стасіневич, Олексій Сігов, Михайло Мінаков, Віктор Марущенко, Микола Рябчук, Антон Мартинов, Вахтанг Кебуладзе, Павло Швед, Григорій Грабович, Олександр Саврук.

ПОВНА ПРОГРАМА фестивалю тут: http://www.sherekh-fest.com/ 

16—18 грудня

Місце: Art Ukraine Gallery (Київ, вул. Грушевського, 9-А)

Організатори: Києво-Могилянська бізнес-школа [kmbs], видавництво "Дух і Літера", а також Український центр Міжнародного ПЕН-клубу.

Вхід на події фестивалю вільний за умови обов'язкової реєстрації.

Контактні особи:
Pavlo Bilodid, pb@kmbs.ua, координатор фестивалю
Galya Vasylenko, gv@kmbs.ua, секретар відзнаки ШЕРЕХ
Anastasiia Negrutska, shevelov-award@gmail.com, секретар Премії ім. Шевельова

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.