Полтавська облрада не підтримала перейменування премії ім. Лялі Убийвовк

Обласна рада Полтавщини не проголосувала за рішення відмінити обласну премію ім. Лялі Убийвовк та заснувати нову премію ім. Юрія Горліса-Горського.

Про це інформує інтернет-видання "Полтавщина". На засіданні 11 сесії Полтавської облради 9 грудня заступник голови ради Анатолій Ханко (ВО "Свобода") подав два проекти рішень.

Перший — "Про відміну рішення 17 сесії Полтавської облради від 17 липня 2013 року "Про премію Полтавської обласної ради імені Лялі Убийвовк".

Другий  проект передбачав заснування Полтавської обласної премії імені Юрія Горліса-Горського.

Мотивація Анатолія Ханка полягала в тому, що радянське підпілля не боролося за незалежну Україну, а крім того — в останні роки на премію ніхто не подавав робіт.

Ханка підтримав голова фракції "УКРОП" в обларді Сергій Соловей, заявивши, що 9 травня – це "перемога ГУЛАГу над Бухенвальдом".

Їм опонував депутат від "БПП" Петро Ворона, оскільки він вважає, що казати, ніби радянське підпілля не боролося за визволення України, – не можна. Утім, Ворона згоден, що премія "мертва" і тому голосував за її скасування.

Урешті-решт, обласна рада провалила голосування за обидва рішення через брак голосів. Депутати, які не голосували, належали переважно до "БПП", "Опозиційного блоку", "Рідного міста", "Аграрної партії України" та "Радикальної партії Олега Ляшка".

Прядко Валерій Григорович

За

За

Кірпосенко Костянтин Олегович

За

За

Скляр Ігор Дмитрович

За

За

Ханко Анатолій Миколайович

За

За

Біленький Олександр Юрійович

За

За

Соловей Сергій Андрійович

За

За

Шевчук Сергій Миколайович

За

За

Бобиль Володимир Валерійович

За

За

Мамоян Сергій Чолоєвич

За

За

Горжій Ігор Григорович

За

За

Холод Євгеній Миколайович

За

За

Авраменко Інна Леонідівна

За

За

Кибка Анатолій Анатолійович

За

За

Крутько Валентина Петрівна

За

За

Ківшик Олександр Петрович

Утримався

Утримався

Коросташов Олександр Григорович

За

Не голосував

Макаруша Наталія Миколаївна

За

За

Стасовський Василь Іванович

За

За

Чечель Валерій Юрійович

За

За

Скочко Віктор Миколайович

Утримався

Не голосував

Ворона Петро Васильович

За

За

Хоменко Василь Петрович

За

За

Удовіченко Олександр Васильович

Проти

Не голосував

Щуров Віктор Степанович

За

За

Жук Микола Григорович

За

За

Жук Сергій Миколайович

За

За

Микуця Тетяна Володимирівна

За

За

Мартиненко Віктор Петрович

За

За

Рябокінь Марина Анатоліївна

За

За

Власенко Анатолій Миколайович

За

За

Сухопар Лариса Іванівна

За

За

Близнюк Іван Федорович

За

За

Барчук Володимир Олексійович

За

За

Красюк Василь Федорович

Утримався

Утримався

Міщенко Михайло Іванович

За

За

Цибенко Володимир Григорович

Не голосував

Не голосував

Степаненко Ірина Вікторівна

Не голосував

Не голосував

Гаркавенко Олександр Михайлович

Не голосував

Не голосував

Діденко Олег Григорович

Не голосував

Не голосував

Тимоха Юрій Олександрович

Не голосував

Не голосував

Порохня Олексій Іванович

Не голосував

Не голосував

Путря Олександр Олексійович

Не голосував

Не голосував

Андрієнко Микола Іванович

Не голосував

Не голосував

Савченко Володимир Васильович

Не голосував

Не голосував

Бабак Віталій Анатолійович

Не голосував

Не голосував

Алексюк Олександр Леонідович

Не голосував

Не голосував

Кабачок Віталій Іванович

Не голосував

За

Пісоцький Андрій Анатолійович

Не голосував

Не голосував

Коваленко Геннадій Борисович

Не голосував

Не голосував

Овчаренко Людмила Миколаївна

Не голосував

Не голосував

Сиченко Олександр Володимирович

Не голосував

Не голосував

Василенко Мирослава Миколаївна

Не голосував

За

Рогов Руслан Миколайович

Не голосував

Ляшко Руслан Віталійович

Не голосував

Не голосував

Мухтаров Фахраддін Алладін-огли

Не голосував

Не голосував

Попельнюх Анатолій Федорович

Не голосував

Не голосував

Мінязев Вячеслав Данилович

Не голосував

Не голосував

Калюжний Валерій Володимирович

Не голосував

Не голосував

Бондар Микола Митрофанович

Не голосував

Не голосував

Бондар Микола Митрофанович

Не голосував

Не голосував

Полтавська облрада заснувала премію ім. Лялі Убийвовк 21 серпня 2013 року. Вона призначалася для відзначення "за вагомий особистий внесок у збереження патріотичних традицій, утвердження спадкоємності, патріотичне виховання підростаючого покоління".

Перші лауреати з’явилися в листопаді того ж року. Розмір премії – 2000 грн. 2016 року через брак заявок конкурс на здобуття премії скасували.

ДОВІДКА:

Олена (Ляля) Убийвовк (1918-1942) - українська діячка радянського антинацистського руху Опору. У кінці 1941 року в Полтаві створила підпільну молодіжну групу "Нескорена Полтавчанка", в яку входило 19 осіб, більшість з яких були позапартійні.  

Через донос зрадниці групу викрили німецькі окупанти, які заарештували її учасників. 6-х підпільників, у тому числі й Лялю Убийвовк, після жорстоких тортур стратили 26 травня 1942 року, решту відпустили. У 1965 році Лялі Убийвовк присвоїли звання Герой Радянського Союзу.

Юрій Горліс-Горський (справжнє прізвище - Городянин-Лісовський, 1898-1946) - уродженець Решетилівського р-ну Полтавської обл., старшина Армії УНР (1918-1920), учасник антибільшовицької повстанчої боротьби в Холодному Яру (1920-1922), в'язень тюрем ГПУ (1924-1931), звідки втік.

Проживаючи в Галичині в 1930-х роках видав автобіографічний роман "Холодний Яр", який швидко став однією з найпопулярніших книг про визвольні змагання, а авторові приніс славу.

У роки Другої світової війни - агент німецької розвідки (Абверу), боровся проти радянського й націоналістичного підпілля в Україні. Загинув за нез'ясованих обставин у Західній Німеччині.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.