Спецпроект

Парламент просить світ визнати Голодомор геноцидом

Верховна Рада ухвалила постанову про звернення до демократичних держав світу щодо визнання Голодомору 1932—1933 років в Україні злочином геноциду українського народу.

За відповідну постанову проголосували  233 депутати, повідомляє "Українська правда". Авторами постанови є депутати Микола Княжицький, Ганна Гопко та Вікторія Сюмар.

За словами Княжицького, документ не лише узгоджений з МЗС, а і винесений на проханням МЗС, яке просило прийняти документ, щоб дати директиви послам для активізації визнання голодомору геноцидом.

"Верховна Рада звертається до держав світу визнати Голодомор 1932—1933 років в Україні злочином геноциду Українського народу", — сказано в заяві.

Керівництво СРСР блокувало будь-яку інформацію про реальну ситуацію в Україні. Воно свідомо дезорієнтувало світову громадськість.

Деякі іноземні журналісти, які побували в оточеній залізною завісою й охопленій голодом Україні, зуміли своїми публікаціями донести світові правду про злочин убивства мільйонів людей. Ми їх сьогодні називаємо Людьми правди.

Це журналісти, громадські діячі, митці, політики демократичного світу і звичайні українські селяни. Одні публікували статті в вільній пресі, інші — описували побачене й пережите у щоденниках чи просто фотографували той жах, що відбувався навколо.

Через багато років ця інформація стала однією з причин краху комуністичного режиму, на руїнах якого постала незалежна Україна.

Сьогодні Україна знову стала жертвою агресії сталінських послідовників із Кремля. Україна протистоїть не лише агресії зі сходу, але й масштабній інформаційній навалі, опертій на брехню.

Агресор знову вибудовує стіну пропаганди, щоб приховати свої злочини. І сьогодні, як і вісім десятків років тому Україна потребує слова правди, щоб світ знав.

Крім того ВР висловлює глибоку подяку усіх тим, хто проривав вибудовану комуністичним тоталітарним режимом залізну завісу пропаганди і брехні, усім тим, хто зберігав пам’ять про трагедію, яку пережив Український народ і усім тим, хто по крупинках відновлював правду про Голодомор.

Верховна Рада України також висловлює подяку усім державам світу, які сьогодні підтримують нашу державу у протистоянні із агресором, висловлює подяку усім, хто сьогодні доносить правду про події в Україні до світової громадськості.

"Наша спільна пам’ять про злочини минулого є запорукою їх не повторення у майбутньому!" — резюмується в заяві.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.