АНОНС: У Києві презентують "Дипломатичну історію України"

У Київському будинку вчителя відбудеться презентація книги Євгена Слабченка "Дипломатична історія України".

Книгу, яку впорядкувала Ірина Матяш, випустило видавництво "Кліо". Євген Слабченко - український громадський діяч в еміграції, кінорежисер, кінооператор, колекціонер бібліотечних і архівних зібрань, відомий у світовому кіномистецтві як Ежен Деслав (8.12.1899-10.09.1966).

Як зазначено в анотації, у праці висвітлено історію України як суверенної держави від Київської Русі до Української Народної Республіки через процес боротьби за незалежність шляхом як дипломатичних зусиль, так і збройної боротьби, її ролі як регіонального і міжнародного гравця, налагодження контактів з іншими країнами та організації дипломатичної служби.

Особливість тексту полягає в популярному стилі викладу, підкресленій демонстрації відданості автора українській ідеї, героїзації подвигів козацтва, інтересі до питань дипломатичного протоколу, висвітленні української історії через дипломатичні акції. 

До тексту додано археографічну передмову, коментарі та біографічний нарис упорядника І. Матяш про Є. Слабченка, в якому висвітлено життєвий шлях митця і дослідника, проаналізовано його діяльність як колекціонера української документальної спадщини та дослідника дипломатичної історії.

У презентації візьмуть участь:

  • упорядник видання, доктор історичних наук, професор Ірина Матяш;
  • заступник директора Інституту історії України НАН України Геннадій Боряк
  • Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні Роман Ващук;
  • завідувач відділу міжнародних відносин і зовнішньої політики України Інституту історії України НАНУ Степан Віднянський;
  • директор видавництва "Горобець" Ганна Горобець;
  • завідувач кафедри дипломатичної і консульської служби Дипломатичної академії України при МЗС України Ігор Жалоба;
  • директор ДУ "Енциклопедичне видавництво" Алла Киридон;
  • перший Надзвичайний і Повноважний Посол України у Франції Юрій Кочубей;
  • заступник директора Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка Віктор Матвієнко;
  • професор кафедри дипломатичної і консульської служби Дипломатичної академії України при МЗС України Олександр Цвєтков.

Головуватиме на презентації –  в. о. ректора Дипломатичної академії України при МЗС України В’ячеслав Ціватий.

 

Середа, 6 грудня, 18.00

Місце: Молодіжна зала Київського міського будинку вчителя (вул. Володимирська, 57, 3-й поверх).

Вхід вільний.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.